Йоганн Турзо

Йоганн Турзо
Народився16 квітня 1466[1] або 16 травня 1464[2]
Краків, Королівство Польське[1]
Помер2 серпня 1520[1][2]
Ниса, Duchy of Nysad[2]
ПохованняСобор святого Івана Хрестителя (Вроцлав)
Країна Богемське королівство
Діяльністьвикладач університету, католицький священник, богослов, дипломат, меценат, католицький єпископ
Галузьбогослів'я[2], дипломатія[2] і меценатство[2]
Знання мовпольська і латина[2]
ЗакладЯгеллонський університет
ПосадаRoman Catholic Bishop of Wrocławd і єпископ
Конфесіякатолицька церква[3]

Йоганн Турзо, або Іван Турзо[4][5]; угор. Thurzó János, словац. Ján T(h)urzo, нім. Johann T(h)urzo; 30 квітня 1437, Левоча, Словаччина — 10 жовтня 1508, Бая-Маре, Румунія) — купець, промисловець з угорського шляхетського роду Турзо фон Бетглемфальва (з Бетлановце).

Біографія

1463 року осів у Кракові. Як адміністратор угорського короля керував мідними копальнями на теренах Словаччини — в районі Банська Штявниця. Разом з відомим банкіром і промисловцем Якобом Фуґґером заснували три потужні мідеплавильні підприємства в Польщі, Австрії та Німеччині, які переробляли руди з Банської Бистриці й альпійських рудників Фуґґерів задля отримання срібла та міді. Ці металургійні підприємства містились у селищі Могила (під Краковом), у Філласі (Каринтія) та Хоенкірхені (Тюрингія).

У 1477 обійняв посаду бурмістра Кракова і з того ж року аж до смерті був міським райцею (член міської ради).

Відомий також як проектувальник ряду гірничих машин, зокрема шахтного водовідливу та шахтного підйому.

Сприяв діяльності книгодрукаря Швайпольта Фіоля, який у Кракові видав кілька книг руською мовою. Після початку переслідувань друкаря з боку католицького кліру Кракова через звинувачення в «єретицтві» і його ув'язнення вніс за нього 1000 дукатів як заставу, потім сприяв виходу з ув'язнення, отриманню ним міських прав Левочі[6].

Примітки

  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #119853558 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г д е ж и Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
  4. ↑ Семенюк С. Історія Українського народу… — С. 125.
  5. ↑ також зустрічається варіант прізвища Турон → Див.: Вирський Д. Татарська війна взимку: опис битви під Ольшаницею 1527 р. Й. Л. Деція // Український історичний журнал. — К., 2008. — № 5 (482) (вересень-жовтень). — С. 210. — ISSN 0130-5247.
  6. ↑ Kozłowska-Budkowa Z. Fiol (Fyol, Feyl, Fayl, Vayl) Szwajpolt (†1525/6) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : PAU, 1948. — T. VI/5, zeszyt 30. — S. 470—471. (пол.)

Джерела

  • Гайко Г. І., Білецький В.С. Історія гірництва. Підручник. — Київ—Алчевськ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
  • Семенюк С. Історія Українського народу. — Львів : Апріорі, 2010. — 608 с. — С. 125. — ISBN 978-966-2154-14-6.
  • Lynch M. The Metallurgical Renaissance. Mining in World History. Reaktion Books, 2004. — P. 19-62. — ISBN 1-86189-173-3. (англ.)

Посилання