Зіґфрід Гандлозер

Зіґфрід Гандлозер
нім. Siegfried Handloser
Народився	25 березня 1885(1885-03-25)[1]  Констанц
Помер	3 липня 1954(1954-07-03) (69 років)  Мюнхен, Німеччина  ·злоякісна пухлина
Країна	Німеччина
Діяльність	військовий лікар, директор, професор
Галузь	тиф[2], Обмороження[2], малярія[2], нефрит[2], жовтяниця[2] і гепатит[2]
Науковий ступінь	докторський ступінь[3]
Знання мов	німецька
Заклад	Гіссенський університет[4]
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна[5][6]
Членство	Pépinière-Corps^d
Роки активності	з 1910
Військове звання	Surgeon General of the German Armed Forces^d
Конфесія	католицтво[7][8]
Нагороди	Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Лицарський хрест 2-го класу ордена Церінгенського лева Ганзейський хрест (Гамбург) Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа Почесний знак Австрійського Червоного Хреста Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний знак Німецького Червоного Хреста Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Медіафайли у Вікісховищі

Зіґфрід Гандлозер (нім. Siegfried Handloser; 25 березня 1885, Констанц, Німецька імперія — 3 липня 1954, Мюнхен, ФРН) — керівник санітарної служби вермахту, генерал медичної служби. Кавалер Лицарського хреста хреста Воєнних заслуг з мечами.

Біографія

Народився в сім'ї музиканта. У 1903 році вступає до військової академії імені кайзера Вільгельма в Берліні в якій в 1910 році отримує медичну освіту. З 17 травня 1910 року лікар-асистент військово-санітарної частини. У 1911 році захищає дисертацію «Специфічне лікування черевного тифу». Працював в клініці Гіссена.

Брав участь у Першій світовій війні. Командував санітарними підрозділами.

З 1 травня 1932 року служив дивізійним лікарем піхотної дивізії в Штутгарті, Дрездені та Відні, з 26 серпня 1938 року - головний військовий лікар армії.

Доктор медицини, з жовтня 1939 року почесний професор військової медицини Віденського університету.

Учасник Польської і Французької кампаній.

З 6 листопада 1940 року заступник начальника військово-санітарної інспекції вермахту.

З 1 січня 1941 року - генерал медичної служби. З 31 січня 1941 року - головний санітарний інспектор вермахту, з 1 березня 1941 також головний лікар вермахту, а з 28 липня 1942 року ще й начальник санітарної служби вермахту. З 18 лютого 1942 року - голова Наукової ради військово-медичної служби. У 1943 році обраний почесним професором військової медицини Берлінського університету.

Відзначився створенням і організацією борделів для німецьких солдатів і офіцерів на окупованих територіях.

1 вересня 1944 року звільнений з посади головного санітарного інспектора і військового лікаря, але залишився на чолі санітарної служби вермахту. Мав право видавати накази, обов'язкові для виконання всіма медичними службами армії, люфтваффе і флоту.

Гандлозер відповідальний за проведення експериментів над в'язнями концтаборів, в тому числі за досліди з переохолодження, зараження висипним тифом і ін.

28 травня 1945 року ув'язнений британською владою у Фленсбурзі.

На Нюрнберзькому процесі над лікарями за співучасть у військових злочинах і злочинах проти людяності засуджений до довічного ув'язнення.

31 січня 1951 року покарання було замінено позбавленням волі строком на 20 років. Достроково звільнений в грудні 1953 року в зв'язку з різким погіршенням здоров'я.

Помер 3 липня 1954 року в Мюнхені.

Звання

• Лейтенант медичної служби (17 травня 1910)
• Обер-лейтенант МС (червень 1912)
• Гауптман МС (3 вересня 1916)
• Майор МС (1 квітня 1934)
• Оберст-лейтенант МС (1 квітня 1929)
• Генерал-майор МС (1 травня 1932)
• Генерал-лейтенант МС (1 квітня 1938)
• Генерал МС (1 січня 1941)

Нагороди

Генерал медичної служби Зіґфрід Гандлозер (серпень 1942)

Перша світова війна

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Почесний хрест 3-го класу князівського ордена дому Гогенцоллернів з мечами
• Лицарський хрест 2-го класу ордена Церінгенського лева (Велике герцогство Баден)
• Ганзейський Хрест (Гамбург)
• Хрест Фрідріха 1-го класу (Ангальт)
• Лицарський хрест ордена Франца-Йосифа (Австро-Угорщина)
• Почесний знак «За заслуги перед Червоним Хрестом» 2-го класу (Австро-Угорщина)

Міжвоєнний період

• Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го. 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Почесний знак Німецького Червоного Хреста 1-го класу із зіркою
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»

Друга світова війна

• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
• Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг з мечами (21 вересня 1943)

Бібліографія

• Die spezifische Behandlung des Typhus abdominalis. Straßburg 1911
• Innere Wehrmedizin. Dresden/Leipzig 1944
• mit Wilhelm Hoffmann: Wehrhygiene unter Mitwirkung von Prof. Dr. A. Fikentscher und Prof. Dr. Hippke

Примітки

1. http://www.encyclopedie.bseditions.fr/biographie.php?bioid=217&biolib=Handloser+Siegfried(Histoire+-+Nazisme)
2. Nuremberg Trials Project — 2016.
   d:Track:Q78909371
3. Deutsche Nationalbibliothek Record #139875980 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
4. Nuremberg Trials Project — 2016.
   d:Track:Q78909371
5. Nuremberg Trials Project — 2016.
   d:Track:Q78909371
6. https://nuremberg.law.harvard.edu/documents/2876-affidavit-concerning-dr-handlosers?q=Siegfried+Handloser#p.1
7. Nuremberg Trials Project — 2016.
   d:Track:Q78909371
8. https://nuremberg.law.harvard.edu/documents/630-affidavit-concerning-handlosers-medical?q=Siegfried+Handloser#p.1

Джерела

• Alexander Mitscherlich / Fred Mielke (Hrsg.) : Medizin ohne Menschlichkeit. Frankfurt a. M. 1960
• Ulrich-Dieter Oppitz (Hrsg.): Medizinverbrechen vor Gericht. Erlangen/Jena 1999
• Gerd R. Ueberschär: (Hrsg.): Hitlers militärische Elite. Vom Kriegsbeginn bis zum Weltkriegsende Bd. 2, Primus Verlag, Darmstadt 1998

• Wolfgang U. Eckart: Generaloberstabsarzt Prof. Dr. med. Siegfried Handloser; in: Gerd R. Ueberschär (Hrsg.): Hitlers militärische Elite. Vom Kriegsbeginn bis zum Weltkriegsende Bd. 2, Primus Verlag, Darmstadt 1998, ISBN 3-89678-089-1, Wissenschaftliche Buchgesellschaft ISBN 3-534-12678-5, Seite 88-92
• Insa Meinen: Wehrmacht und Prostitution während des Zweiten Weltkriegs im besetzten Frankreich Temmen, Bremen 2002 ISBN 3-86108-789-8 (Вермахт и проституция во время Второй мировой войны в оккупированной Франции)
• Залесский К. А. «Вермахт. Сухопутные силы и Верховное командование», Москва, «Яуза», 2005.
• Eckart W., Siegfried Handloser. In: Gerd R. Ueberschär (Hrsg.), Hitlers militärische Elite, Primus-Verlag, Darmstadt.
• Vom Kriegsbeginn bis zum Weltkriegsende. 1998, ISBN 3-89678-089-1, S. 88-92.