Зінчук Микола Миколайович

Зінчук Микола Миколайович
рос. Николай Николаевич Зинчук
Ім'я при народженні	рос. Николай Николаевич Зинчук англ. Nikolay Nikolaevich Zinchuk Микола Миколайович Зiнчук
Народився	8 березня 1945(1945-03-08) (79 років)  Михайлівка, Українська РСР, СРСР
Країна	Росія  СРСР
Діяльність	геолог
Alma mater	ЛДУ імені Івана Франка (1970)
Галузь	мінералогія, геологія, алмаз, Кімберліт і літологія
Заклад	Центральний науково-дослідний геологорозвідувальний інститут кольорових та благородних металів[1] АЛРОСА
Науковий ступінь	доктор геолого-мінералогічних наук^[d] (1986)
Науковий керівник	Вассоєвич Микола Броніславович
Аспіранти, докторанти	Alexander Manakov^d Vyacheslav Matrosov^d Ivan Antipin^d Ilya Korobkov^d
Членство	Academy of Sciences of the Republic of Sakha^d
Нагороди	Премія імені В. П. Обручева^d (1997) Smirnov Prize^d (19 грудня 2007)
Особ. сторінка	yakutia.science/person/5e816153fd74aa3202fe72b5/Zinchuk-Nikolai-Nikolaevich
Зінчук Микола Миколайович у Вікісховищі

Мико́ла Микола́йович Зінчу́к (8 березня 1945 року, село Михайлівка Гайсинського району Вінницької області Української РСР) — радянський і російський геохімік, кавалер ордена «Знак Пошани» (1986), заслужений геолог РФ^[ru] (2000), лауреат премії імені В. П. Обручева^[ru] (1997), премії імені С. С. Смірнова^[ru] (2006).

Життєпис

Народився 8 березня 1945 року в селі Михайлівка Гайсинського району Вінницької області Української РСР.

1970 року закінчив геологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка за спеціальністю «інженер-геолог-геохімік».

1976 року захистив кандидатську дисертацію з теми «Літологія і мінералогія мезозойських теригенних відкладень Мало-Ботуобінського алмазоносного району (Якутія)».

1986 року захистив докторську дисертацію з теми «Стародавні кори вивітрювання і вторинні зміни кімберлітів у зв'язку з проблемою прогнозування, пошуків та розробки алмазних родовищ».

Від 1970 до 1982 року пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до завідувача відділу Алмазної лабораторії ЦНІГРІ Міністерства геології СРСР^[ru] (пізніше — Якутський відділ комплексних досліджень).

Від 1982 до 2005 року — директор Якутського НДІ геологорозвідувального підприємства ЦНГРІ АК «АЛРОСА».

Від 2005 до 2009 року — консультант Центру підготовки кадрів АК «АЛРОСА».

Від 2005 року — голова Західно-Якутського наукового центру АН РС(Я).

Наукова діяльність

Роботи в галузі геологічної будови, мінералогії, геохімії, генезису, розробки теоретичних і практичних методів прогнозування і пошуків родовищ алмазів та інших твердих корисних копалин.

Автор понад 1000 друкованих праць, з них 50 монографій і 3 винаходи.

Публікацій — 212, цитування — 2049, індекс Гірша — 13[2].

Під його керівництвом підготовлено 38 кандидатів наук і 12 докторів наук.

Громадська діяльність

Дійсний член Російської академії природничих наук (РАПН), Міжнародної академії інформатизації^[ru] (МАІ) і Міжнародної академії мінеральних ресурсів (МАМР).

Голова Якутської регіональної секції Міжвідомчого літологічного комітету РАН; член ОВР з «Наук про Землю» АН РС(Я).

Член Комісії з технологічної мінералогії Російського мінералогічного товариства^[ru][3].

Публікації

• Коры выветривания и вторичные изменения кимберлитов Сибирской платформы. — Новосибирск, изд-во Новосибирского ун-та, 1994.
• Постмагматические минералы кимберлитов. — М.: Недра, 2000.
• Петрофизика кимберлитов и вмещающих пород (співавтори А. Т. Бондаренко, М. Н. Гарат). — М.: Недра, 2002.
• Типоморфизм алмазов Сибирской платформы (співавтор В. И. Коптиль). — М.: Недра, 2003.
• Историческая минерагения в 3-х томах — Т.1. «Введение в историческую минералогию». — Воронеж, 1995., Т.2 — «Историческая минерагения древних платформ», 1996., Т.3 — «Историческая минерагения подвижных суперпоясов», 2008 (співавтор).

Нагороди

• Орден «Знак Пошани» (1986)
• Заслужений геолог Російської Федерації (2000)
• Премія імені В. П. Обручева (1997)
• Премія імені С. С. Смірнова (2006)
• Заслужений діяч науки Республіки Саха (Якутія) (1995)
• Нагрудний знак «Відмінник розвідки надр» (1983)
• Нагрудний знак «Почесний розвідник надр України» (2004)
• Почесний громадянин міста Мирного (1997)
• Почесний громадянин Мирнинського району (2003)

Примітки

1. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
   d:Track:Q123508386
2. Геология: Топ-100 самых цитируемых российских учёных по данным РИНЦ. dissertation-info.ru. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 2016-3-9. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |datepublished= (можливо, |publication-date=?) (довідка)
3. Российское минералогическое общество: Комиссии. minsoc.ru. Процитовано 2016-3-9.

Посилання

• Персональна сторінка Зінчук Микола Миколайович на офіційному сайті РАН (рос.)
• Зинчук Николай Николаевич » Официальный сайт Академии Наук Республики Саха (Якутия). science.ykt.ru. Процитовано 2016-3-9.