Золотий кодекс з Лорша

Золотий кодекс з Лорша
Дата створення / заснування	810
Місце розташування	Ватиканська бібліотека[1] Національна бібліотека Румунії[2] Лорське абатство[3]
Творець	невідомо
Мова твору або назви	латина
У збірках	Ватиканська бібліотека і Batthyaneum Library^d
Місце створення	Charlemagne's palace school^d
Описано за адресою	bibliotheca-laureshamensis-digital.de/view/lorscher_evangeliar​(нім.) ub.uni-heidelberg.de/digi-pdf-katalogisate/sammlung50/werk/pdf/lorscher_evangeliar.pdf​(нім.)
Золотий кодекс з Лорша у Вікісховищі

Панелі передньої сторони обкладинки зі слонової кістки. Музей Вікторії та Альберта, Лондон

Золотий кодекс з Лорша або Лорські Євангелія (Ватиканська бібліотека, Pal. lat. 50, та Biblioteca Documenta Batthyaneum, Алба-Юлія) — це ілюмінований євангелістарій, написаний між 778 та 820 роками, що грубо відповідає періоду правління Карла I Великого у Франкському королівстві. І манускрипт, і панелі обкладинки зі слонової кістки є рідкісними та важливими артефактами тої епохи.

Різні оригінальні частини кодексу сьогодні перебувають у:

• Biblioteca Documenta Batthyaneum, Алба-Юлія, Румунія: Євангелія від Матвія та Марка, канонічні таблиці та вступні розділи
• Ватиканська бібліотека: Євангелія від Луки та Івана та панелі задньої сторони обкладинки зі слонової кістки
• Музей Вікторії та Альберта, Лондон: панелі передньої сторони обкладинки зі слонової кістки (Інв.№ 138-1866)

Історія

Лист 72 оборот кодексу з ілюмінованою мініатюрою Спаса Вседержителя. Biblioteca Documenta Batthyaneum, Алба-Юлія

Про існування кодексу вперше було зазначено у записах Лорського абатства (Німеччина), в якому, вважається, він був написаний, а саме він був згаданий під назвою Evangelium scriptum cum auro pictum habens tabulas eburneas у каталозі бібліотеки абатства, складеному в 830 році при абаті Аделунгу. Зважаючи на золоті літери манускрипту та його розташування в Лорші, він отримав назву Codex Aureus Laurensius. У 10-11 ст. Лорська бібліотека була однією з найкращих в світі.

У 16-му сторіччі рукопис був перевезений до Гайдельбергу (Отто Генрих перевіз наповнення бібліотеки до Гайдельбергу, створивши там відому Палатинську бібліотеку, незадовго до розформування Лорського абатства у 1563 році). Звідти кодекс був викрадений у 1622 році під час Тридцятирічної війни; для того, щоб його легше було продати, кодекс був порваний на дві частини, а панелі вирвані. Багато ілюстрована перша частина попала до бібліотеки Мігацці, звідки була продана єпископу Ігнацу Баттьяні (1741–1798). Ця частина зараз перебуває в Альба-Юлія, Румунія, і належить до бібліотеки Batthyaneum, заснованої єпископом. Друга половина знаходиться у Ватиканській бібліотеці. Задня сторона обкладинки, зі знаменитими рельєфами зі слонової кістки у класичному стилі, що зображують «Христа, що попирає монстрів» та архангелів, перебуває у Ватиканських музеях, а передня сторона, яка містить панелі з зображеннями Богородиці з немовлям зі святими, ангелами та сценою Різдва Христового під ними, перебуває у Музеї Вікторії та Альберта у Лондоні.[4]

Факсиміле кодексу було подаровано королеві Єлизаветі II папою Бенедиктом XVI 16 вересня 2010 року, який у відповідь отримав серію принтів Ганса Гольбейна молодшого з королівської колекції.[5] Повна оцифрована версія манускрипту доступна в Інтернеті на ряді сайтів.[6]

Примітки

Цитування

1. NN Lucas et Iohannes (plus Christustafel aus Elfenbein) — doi:10.11588/DIGLIT.4430
2. NN Matthaeus et Marcus — doi:10.11588/DIGLIT.15252
3. Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 1998.
   d:Track:Q217595d:Track:Q56691875d:Track:Q810196d:Track:Q21431157d:Track:Q1547776
4. Ілюстрація; Herbert Schultz [Архівовано 17 грудня 2014 у Wayback Machine.], p. 283, The Carolingians in Central Europe, their history, arts, and architecture: a cultural history of Central Europe, 750–900, BRILL, 2004, ISBN 90-04-13149-3, ISBN 978-90-04-13149-1
5. Pope's visit: Benedict arrives in UK [Архівовано 14 жовтня 2010 у Wayback Machine.], Гардіан, 16 вересня 2010
6. Pal. lat. 50 (Vatican, Biblioteca Apostolica Vaticana) [Архівовано 25 квітня 2013 у Wayback Machine.] — цифрове факсіміле (переважно англійською)], з більшими фото ніж на версії в Румунській національній бібліотеці [Архівовано 23 липня 2020 у Wayback Machine.]

Бібліографія

• Walther, Ingo F. and Norbert Wolf. Codices Illustres: The world's most famous illuminated manuscripts, 400 to 1600. Köln, TASCHEN, 2005.

Галерея

• 
• 
• 
• 
• 
• 
  Задня сторона обкладинки зі слонової кістки

Посилання

• Лорські Євангелія [Архівовано 23 червня 2014 у Wayback Machine.] — цифрове факсиміле (Bibliotheca Laureshamensis — digital)
• Опис німецькою [Архівовано 27 вересня 2010 у Wayback Machine.](нім.)
• 1 (фоліо 13-14) [Архівовано 27 вересня 2010 у Wayback Machine.](нім.)
• 2 (Матвій)
• 3 (фоліо 72v) [Архівовано 21 березня 2015 у Wayback Machine.](нім.)
• 4 (Христос — слонова кістка)^[недоступне посилання з квітня 2019]
• 5 (рельєф зі слонової кістки — Діва Марія)
• 6 (рельєф зі слонової кістки — Діва Марія)(нім.)
• 7 (Лорський Євангелістарій)(нім.)