Зозуля ширококрила

? Зозуля ширококрила
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Зозулеподібні (Cuculiformes) Родина: Зозулеві (Cuculidae) Рід: Hierococcyx Вид: Зозуля ширококрила
Біноміальна назва
Hierococcyx fugax Horsfield, 1821
Синоніми
Cuculus fugax
Посилання
Вікісховище: Hierococcyx fugax Віківиди: Hierococcyx fugax EOL: 915099 ITIS: 177826 МСОП: 22728125 NCBI: 57413

Зозу́ля ширококрила[2] (Hierococcyx fugax) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae)[3]. Мешкає в Південно-Східній Азії[4]. Філіпінські, рудоволі та індокитайські зозулі раніше вважалися підвидами ширококрилої зозулі[5][6].

Опис

Довжина птаха становить 28-30 см. Голова і верхня частина тіла темно-сіро-коричневі. Підборіддя чорне, навколо очей жовті кільця. Нижня частина тіла біла або рожевувато-руда, поцяткована темними стрілоподібними плямками. У молодих птахів верхня частина тіла рудувата, поцяткована сірими смужками, тім'я чорне, поцятковане рудуватими смужками, нижня частина тіла поцяткована темно-коричневими плямами або смугами з рудими краями. Крик складається з серії подвійних посвистів, перша нота яких є вищою, повторюється близько 20 разів.

Поширення і екологія

Ширококрилі зозулі мешкають на Малайському півострові, Суматрі, Калімантані і на сусідніх островах. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, в садах і на плантаціях. Зустрічаються на висоті до 1620 м над рівнем моря на Калімантані та на висоті до 1700 м над рівнем моря на Суматрі. Живляться переважно комахами. Ширококрилим зозулям притаманний гніздовий паразитизм. Вони підкладають яйця в гнізда білогузим шамам і сіроволим канарницям.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Hierococcyx fugax. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 9 січня 2022.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 09 січня 2022.
4. Malaysian Hawk-Cuckoo. Архів оригіналу за 9 січня 2022.
5. B.F. King. The Hierococcyx fugax, Hodgson's Hawk Cuckoo, complex. „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 122 (1), ss. 74–80, 2002 [] Помилка: {{Lang}}: немає тексту (допомога). 
6. M.D. Sorenson & R.B. Payne: Molecular systematics: cuckoo phylogeny inferred from mitochondrial DNA sequences. W: Robert P. Payne: The Cuckoos. Oxford: Oxford University Press, 2005, ss. 68–94. ISBN 0198502133.  [] Помилка: {{Lang}}: немає тексту (допомога)