Знищення санкційних продуктів …

Знищення санкційних продуктів в Росії — показові заходи російської влади зі знищення продовольчих та побутових продуктів, введені як «симетрична взаємна відповідь» на міжнародні санкції проти Росії. Заходи проводяться в Росії починаючи з 6 серпня 2015 року, будучи широко висвітленими в російських ЗМІ вони набули пропагандистського характеру.

Передумови

Із самого початку війни на сході України в 2014 році Росія перебуває під дією міжнародних санкцій та запровадила у відповідь власні санкції проти інших країн. Російські контрсанкції були введені в умовах економічного спаду в Росії і застосовувались скоріше як пропагандистська акція на потребу росіян, покликана довести недієвість санкцій проти Росії, а не як інструмент економічного тиску. Вони також призвели до різкого зростання частки фальсифікованих продуктів на російському ринку^[1]. Через деякий час ембарго для окремих продуктів харчування було скасовано частково^[2] або повністю скасоване^[3]^[4].

У результаті дії санкцій та російських «антисанкцій» з початку 2015 року майже чверть росіян відмовилася від купівлі багатьох продуктів харчування через підвищення цін та падіння доходів^[5]^[6].

Прийняття закону

У липні 2015 президент Росії Володимир Путін підписав указ про знищення санкційних продуктів, що потрапляють на територію Росії, котрий став чинним 6 серпня^[7]. В прийнятих урядом РФ правилах знищення визначено, що рішення про вилучення та ліквідацію будуть приймати уповноважені представники Федеральної митної служби, Росспоживнагляду і Россільгоспнагляду, а виявляти продукти будуть не тільки на кордоні, але і по всій країні. На 2016 рік для знищення санкційних продуктів в бюджеті РФ була закладена сума в 5 млрд рублів.

Знищення продуктів

Перше знищення продуктів відбулось в Самарі 4 серпня, ще до набуття чинності законом, коли влада міста знищила 114 тонн свинини через її начебто європейське походження^[8]. 6 серпня було знищено 290 тонн продукції рослинного і 29,3 тонни тваринного походження. Партія сиру була розтрощена тракторами і згорнута в яму^[9].

Також під знищення підпали продукти, ввезені фізичними особами в ручній поклажі^[10]. Виявлення санкційних продуктів, котрі все ж перетнули кордон, подекуди перетворилось на комедію (зокрема знищення трьох гусиних тушок бульдозером як сцена з десятьма участниками^[11]).

Із 25 серпня в Росії почали вилучати з продажу імпортні пральні порошки^[12].

Реакція в Росії

На випередження, влада міста знищила 114 тонн свинини через її начебто європейське походження ще до набуття чинності прийнятого закону^[8]
Рішення про знищення продуктів викликало обурення серед росіян, які почали збирати підписи про скасування рішення уряду, за першу добу дії закону добу було зібрано більше 300 тисяч підписів^[13]. В петиції наголошується, що введені Росією «антисанкції» призвели до подорожчання сільгосппродукції аж до голодування окремих верств населення Росії.
Пропозиції щодо передання продуктів нужденним категоріям населення були відкинуті владою, яка заявила, що санкційні продукти не мають сертифікатів якості і небезпечні для голодних сиріт та пенсіонерів.
За даними Россільгоспнагляду, за рік дії указу в Росії знищено більше 7500 тонн забороненої до ввезення продукції. У той же час відзначається, що, за інформацією Росстату, кожен шостий росіянин (22,7 мільйона чоловік, 15,7% від загальної чисельності населення Росії) знаходиться зараз за межею бідності.^[14]
За різними даними кількість росіян, які не згодні з політикою знищення продуктів становила 80-90%. Зокрема, своєю думкою з цього приводу поділилися 12 131 інтернет-користувача з Росії на опитування, яке проводила редакція «Эхо Москвы». Результати опитування показали, що абсолютна більшість (87%) опитаних жителів РФ не підтримують рішення влади по знищенню продуктів. 46% опитаних росіян сказали, що відносяться до утилізації продуктів скоріше негативно і не розуміють навіщо знищувати продукти коли в країні стільки незаможних громадян, а також соціальних установ, в яких не забезпечуються норми харчування.^[15]
Нищення продуктів породило хвилю сатири в російськомовному секторі інтернету, російський поет Андрій Орлов «Орлуша» присвятив цій темі вірш «Смерть Пармезана»^[16], а сцена актора Михайла Єфремова «Огірок-вбивця» набула нового звучання^[17].
У той час, коли показові нищення десятків тон продуктів, на які спеціально запрошувались кореспонденти місцевих ЗМІ не викликали значного суспільного схвалення, в мережі набув широкої популярності акт знищення тушок трьох гусей, породивши багато мемів. Для знищення трьох тушок було задіяно 10 чоловік та спеціально пригнаний бульдозер. Напередодні, співробітники Россільгоспнагляду в Татарстані знайшли три тушки заморожених гусей угорського виробництва в магазині Алсу, розташованому в селищі Апастово.^[18]^[19]

Реакція в Європі

В європейських ЗМІ багаття від спалюваних в Росії продуктів порівняли з багаттям інквізиції.

Порятунок продуктів

Внаслідок того, що продуктові залишки, котрі вважалися ще придатними до вживання після знищення, активно збиралися населенням^[20]^[21], керівництво відповідних підприємств почало вигадувати нові шляхи псування їжі, які б виключили її подальше використання, зокрема окрім давлення гусеничним екскаватором почали подекуди використовувати більш економічно дорожче захоронення продуктів в землю.^[22].