|
Знарок Олег Валерійович
Олег Валерійович Знарок (латис. Oļegs Znaroks, рос. Олег Валерьевич Знарок; 2 січня 1963, м. Усть-Катав, СРСР) — радянський/латвійський хокеїст, тренер. Його батько — Валерій Знарок, відомий в минулому футболіст. Олег Знарок після розпаду СРСР був довгий час негромадянином. У 1996 за особливі заслуги перед Латвією отримав громадянство Латвії. У 2001 змінив громадянство на німецьке.[1][2] Нагороджений орденом Дружби (2012) та орденом Пошани (2014). Ігрова кар'єраВиступав за «Динамо» (Рига), «Старс» (Рига), «Мен Марінерс» (АХЛ), «Ландсберг», «Вітковіце», «Фрайбург», «Гальбронн». У 1990 і 1991 роках виступав у складі національної збірної СРСР. У складі національної збірної Латвії провів 50 матчів; учасник чемпіонатів світу 1995 (група B), 1996 (група B), 1997, 1998 і 1999. Тренерська кар'єраПісля завершення кар'єри гравця у 2002 році працював тренером молодіжної збірної Латвії і асистентом головного тренера національної збірної Латвії. Під його керівництвом у 2005 році молодіжна збірна Латвії вперше вийшла до елітної групи. З 2006 по 2011 очолював національну збірну Латвії. З 2008 по 2010 роки очолював ХК МВД, з яким став фіналістом Кубка Гагаріна 2010. З 2010 року — головний тренер «Динамо» (Москва). З московським клубом двічі здобув Кубок Гагаріна ще один один Кубок здобув з пітерським СКА в якому працює за сумісництвом, одночасно є головним тренером збірної Росії з 2014 року. ІншеЗа версією інтернет-видання «Sports.ru» входить до символічної збірної «Динамо» радянської доби: Ірбе, Хатулєв — Крикунов[ru], Балдеріс — Фроліков — Знарок[3]. Досягнення
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
