Зикунов Петро Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Зикунов.
Зикунов Петро Олександрович
Народження4 серпня 1947(1947-08-04) (77 років)
Зеремля, Баранівський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Жанржанрове малярство, пейзаж і портрет
НавчанняКиївський державний художній інститут (1971)
Діяльністьхудожник
ВчительВиродова-Готьє Валентина Гаврилівна, Пламеницький Анатолій Олександрович, Сиротенко Олександр Іванович і Трохименко Карпо Дем'янович
ПрацівникКиївська обласна організація Національної спілки художників України і Національна спілка художників України
ЧленСпілка радянських художників України
Роботи в колекціїНаціональний художній музей України, Севастопольський художній музей імені Михайла Крошицького, Вінницький краєзнавчий музей і Чернігівський обласний історичний музей імені Василя Тарновського
Нагороди

Петро Олександрович Зикуно́в (нар. 4 серпня 1947, Зеремля) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1980 року.

Біографія

Народився 4 серпня 1947 року в селі Зеремлі (нині Звягельський район Житомирської області, Україна). 1971 року закінчив Київський художній інститут, де навчався у Валентини Виродової-Готьє, Анатолія Пламеницького, Олександра Сиротенка, Карпа Трохименка.

Протягом 2002—2005 років обіймав посаду заступника голови Київської організації Національної спілки художників України; з 2005 року — Національної спілки художників України.

Мешкає у Києві[1].

Творчість

Працює у галузях станкового (створює пейзажі, портрети, жанрові картини) і монументального живопису. Серед робіт:

живопис
  • «Учителька» (1976);
  • «Сімнадцята весна» (1979);
  • «Спортивне свято» (1980);
  • «Повернувся сержант додому» (1990);
  • «Церква в Пархомівці» (1998);
  • «Автопортрет» (2001);
  • «Зима в Зеремлі» (2004);
  • «Вечірня» (2004);
  • «Пархомівка» (2005);
  • «Вечір в Аполлонівці» (2006);
  • «Світлий день» (2006);
  • «Інкерман» (2006);
  • «Марс штормить» (2006);
  • «Ранкова сюїта» (2008);
  • «Веселка над Полтавою» (2009);
  • «Вечір в Херсонесі» (2010).

Наприкінці 1990-х років у Києві розписував Михайлівський Золотоверхий собор.

З 1972 року бере участь у всеукраїнських та зарубіжних мистецьких виставках.

Окремі полотна майстра зберігаються в Національному художньому музеї України в Києві, Севастопольському художньому музеї, Вінницькому краєзнавчому музеї та Чернігівському історичному.

Відзнаки

Примітки

  1. ↑ Зикунов Петро Олександрович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 55.
  2. ↑ Указ Президента України від 26 червня 2006 року № 578/2006 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 10-ї річниці Конституції України»
  3. ↑ Лауреати мистецької премії «Київ» отримали нагороди / Obozrevatel.com. 25 травня 2007.

Література