Зигмунт Гендель

Зигмунт Гендель
пол. Zygmunt Hendel
Народження25 квітня 1862(1862-04-25)
Смерть28 березня 1929(1929-03-28) (66 років)
там само
ПохованняРаковицький цвинтар
Країна
(підданство)		 Республіка Польща
Діяльністьархітектор
CMNS: Зигмунт Гендель у Вікісховищі
Проєкт перебудови палацу в Рогалині
Проєкт палацу у Сколишині

Зигмунт Гендель (пол. Zygmunt Hendel, 25 квітня 1862, Краків — 28 березня 1929, там само) — польський архітектор, реставратор.

Біографія

Народився у Кракові. 1879 року закінчив середню школу там же. Навчався архітектури у Віденській політехніці до 1885, після чого поступив до Віденської академії мистецтв. Відбував практику в бюро Тадеуша Стриєнського. Отримав стипендію фонду ім. Й. Ледоховської, яка дозволила 1889 року виїхати на три роки до Парижа, де навчався в Академії мистецтв та Школі декоративного мистецтва. Подорожував по Франції, Бельгії, Голландії, Німеччині, Північній Італії. Викладав у Краківській школі мистецтв. У 1892—1895 роках керував столярсько-слюсарською школою ім. Гірша у Кракові. Іменований міським архітектором Кракова. Очолював львівську Промислову школу (після Зиґмунта Ґорґолевського).

У 1902—1911 роках був членом Політехнічного товариства у Львові.[1] Член Краківського технічного товариства. На початку грудня 1908 року у складі делегації товариства брав участь у Першому з'їзді делегатів польських архітектурних кіл у Кракові.[2]

У 1880—1910-х роках входив до складу комісії, яка наглядала за реставрацією львівського домініканського монастиря. Представляв у комісії інтереси конвенту.[3] У серпні 1904 року приїздив до Вільна, де досліджував костел святого Михаїла, рештки верхнього замку і троцькі замки. Видав брошуру «Замки на Троцькому озері» (Zamki na Trockim jeziorze).[4] Протягом 1905—1914 років очолював реставрацію Вавельського замку і катедри. Член журі конкурсів проєктів каплиці біля озера Морське Око в Татрах (1908)[5], готелю «Брістоль» у Кракові (1912)[6], фасадів Національного музею на Вавелі (1912)[7], будівлі Каси хворих у Кракові (1925).[8] 1910 року експонував проєкт костелу і палацу в Плазі на виставці польських архітекторів у Львові.[9]

Публікував статті про архітектуру в часописі «Architekt» та інших. Зокрема його праця «Kościół św. Idziego» вийшла у складі серії «Biblioteka Krakowska», а стаття «Resztki murów romańskich kościoła św. Jana w Krakowie» — у щорічнику «Rocznik Krakowski».[10] Рисунки Генделя публікувались у серії Славомира Одживольського «Пам'ятки мистецького промислу в Польщі», яка видавалась у Кракові («Zabytki przemysłu artystycznego w Polsce», протягом 1891—1893 років вийшло 6 зошитів).[11]

Помер у Кракові, похований на Раковицькому цвинтарі у родинному гробівці, поле № 2.[12] Частина проектів за 1890—1920 роки зберігається в музеї на Вавелі.[13]

Роботи
  • Реставрація монастирського комплексу домініканців у Кракові. Зокрема було повернуто первинний вигляд каплицям Мишковських та Любомирських, відкрито готичні та романські елементи.[10]
  • Відновлення саду при костелі св. Барбари на пл. Малий ринок, 9 у Кракові.[10]
  • Укріплення мурів при Флоріанській брамі у Кракові.[10]
  • Музей Чарторийських на вулиці св. Яна 19—21 у Кракові.
  • Реставрація будинку у Львові на вулиці Бляхарській (тепер вулиця Федорова, 19, не збережений).
  • Реставрація костелу Святого Хреста у Кракові (1896, спільно з Тадеушем Стриєнським)[14].
  • Нереалізований проєкт палацу у Сколишині (до 1902).[15]
  • Кам'яний вівтар у крипті костелу бернардинців у Кристинополі (тепер Шептицький). Виготовлений до 1902 року. Каменярські роботи виконала фірма Бронішевського, бронзове розп'яття і ліхтарі — майстерня Копачинського у Кракові. Проєкт декорування стін не реалізовано.[16]
  • Костел святого Йосипа в селі Старомєсцє (тепер дільниця Ряшева). Проєкт виконано до 1902 року.[17]
  • Реставрація двох кам'яниць напроти катедри на Вавелі у Кракові для потреб Катедрального музею. Реалізована у 1905—1906 роках будівельною фірмою Пйотра Козловського. При реставрації збережено автентичні елементи XV, XVI i XVII століть.[18]
  • Мурована каплиця в Сянках, використовувалась як мавзолей Строїнських (1903—1907).[19]
  • Проєкт упорядкування території навколо пам'ятника Міцкевичу у Львові (1909).
  • Проєкт органу для домініканського костелу в Тернополі. Реалізований 1910 року фірмою Олександра Жебровського.[20]
  • Проєкт перебудови костелу в Рудаві (до 1910).[21]
  • Проєкт перебудови костелу в Кальварії Зебжидовській (до 1910, співавтор Едгар Ковач).[21]
  • Проєкт реставрації костелу святого Войцеха у Кракові (1912).[22]
  • Проєкт необарокового амвону для домініканського костелу у Львові. Створений у 1911 і роком пізніше затверджений. Згодом модифікований Совінським, реалізований до 1920 року. Нездійснений проєкт монстранції від 1912.[23]
  • Проєкт оформлення зали-їдальні в палаці Адама Красінського у Варшаві, на розі вулиці Передмістя і вулиці Берга. Початково зала була оформлена у рококовому стилі. Проєкт не реалізовано.[24]
  • Реставраційні роботи у Вавельській катедрі.
  • Реставрація монастиря цистеріанців у Могілі.[10]
  • Реставрація монастиря францисканців у Лежайську.[10]
  • Реставрація костелу в селі Дембно Бжеського повіту.[10]
  • Реставрація костелу в місті Богухвала Ряшівського повіту.[10]
  • Реставрація костелу в селі Стари Вісніч.[10]
  • Перебудова палацу в Рогалині.
  • Реставрація Старої божниці у Кракові.
  • Реставрація будинку XVIII століття поблизу костелу святого Егідія у Кракові.[25]
  • Повітова ощадна каса на вулиці Піарській, 1 у Кракові.
  • Проєкти виробів ужиткового мистецтва. Зокрема проєкт срібного пасторалу, врученого духовенством Краківської дієцезії єпископові А. Новакові (пасторал виготовлено Генриком Валдином).[10]
  • Реставрація головного вівтаря домініканського костелу в Тарнобжегу.[26]

Друковані праці

  • Hendel Z. Kaplica zmarłych zwana «Ogrójcem» przy kościele św. Barbary w Krakowie // Sprawozdania Komisyi do Badania Historyi Sztuki w Polsce. — T. 5. — 1896.
  • Hendel Z. Kościół św. Michała w Wilnie // Sprawozdanie i Wydawnictwo Wydziału Towarzystwa Opieki nad Polskimi Zabytkami Sztuki i Kultury za rok 1905. — Kraków : Wyd. L. Anczyc i Sp., 1905.
  • Hendel Z. Zamki na Trockim jeziorze. — Kraków : Druk. W. L. Anczyca i Spółki, 1905.
  • Hendel Z., Kopera F. Resztki murów romańskich w kościele św. Jana w Krakowie // Rocznik Krakowski. — 1907. — T. 9.
  • Hendel Z., Kopera F. Kościól św. Idziego w Krakowie. — Kraków: Drukarnia «Czasu», 1905. — (Biblioteka Krakowska; № 29).
  • Hendel Z., Seruga J. Kościół Narodzenia Najświętszej Marii Panny w Łapczycy. — Prace Komisji Historii Sztuki. — 1919. — Z. 1. — S. 31–62.

Примітки

  1. ↑ Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 91.
  2. ↑ Protokół I zjazdu Kół architektonicznych polskich w Krakowie // Czasopismo Techniczne. — 1909. — № 1. — S. 5; Z I-go Zjazdu Delegatów Kół Architektonicznych Polskich w Krakowie (1908) // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 52. — S. 635.
  3. ↑ Biernat M., Kurzej M., Ostrowski J. Kościół p. w. Bożego Ciała i klasztor OO. Dominikanów // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego (2). — Kraków: Antykwa, 2012. — Т. 20. — S. 216, 228, 230—231. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-63463-02-1.
  4. ↑ Nieznane listy z Ziem Zabranych / red. Sranisław Wiech. — Kielce : Wyd. Uniwersytetu Jana Kochanowskiego, 2016. — S. 80. — (Kresy w Polskich Pamiętnikach i Listach (1795—1918); t. 3). — ISBN 978-83-7133-659-1.
  5. ↑ Konkursy // Przegląd Techniczny. — 1908.  — № 3. — S. 40.
  6. ↑ Palace-Hotel-Bristol w Krakowie // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 59.
  7. ↑ Konkurs na fasady Museum Narodowego na Wawelu // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 58.
  8. ↑ Konkurs na budowę gmachu Kasy Chorych w Krakowie [оголошення в кінці часопису] // Rzeczy Piękne. — 1925. — № 1.
  9. ↑ Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 387.
  10. ↑ а б в г д е ж и к л Kruszyński T. Zygmunt Hendel // Rzeczy Piękne. — 1929. — № 3. — S. 90.
  11. ↑ Nowe książki // Tygodnik Ilustrowany. — 1894. — 23 lipca. — № 31 (240). — S. 80.
  12. ↑ Grodziska-Ożóg K. Cmentarz Rakowicki w Krakowie. — Wyd. drugie uzupełnione i poprawione. — Kraków: Wydawnictwo Literackie, 1987. — S. 111. — ISBN 83-08-01428-3.
  13. ↑ Jelonek-Litewka K. Jubileusz 90 lat życia dr Janiny Stoksik // Krakowski Rocznik Archiwalny. — Kraków, 2022. — T. 28. — S. 12, 18. — ISSN 1233-2135.
  14. ↑ Objaśnienie tablic // Architekt. — 1902. — № 3. — S. 24. — Tabl. — 14.
  15. ↑ Hendel Z. Pałac w Skołyszynie // Architekt. — 1902. — № 10. — S. 132—133.
  16. ↑ Projekt ołtarza w krypcie kościoła oo bernardynów w Krystynopolu // Architekt. — 1902. — № 5. — S. 56.
  17. ↑ Architekt. — 1902. — № 9. — S. 99, 101—102.
  18. ↑ Urban J. Muzeum Katedralne na Wawelu // Muzealnictwo. — 2008. — № 49. — S. 115.
  19. ↑ Quirini-Popławski R. Kościół parafialny p. w. Św. Rocha i kościół filialny w Boryni // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 1997. — Т. 5. — S. 20. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-47-5.
  20. ↑ Skrabski J. Kościół p.w. Św. Wincentego Ferreriusza i klasztor OO. Dominikanów z przynależnymi zabudowaniami w Tarnopolu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 2008. — Т. 16. — S. 277, 287. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-56-7.
  21. ↑ а б Posiedzenie Grona konserwatorów // Nowa Reforma. — 13 kwietnia 1910. — № 165. — S. 2.
  22. ↑ Tow. Opieki nad Polskimi Zabytkami Sztuki i Kultury // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 55.
  23. ↑ Biernat M., Kurzej M., Ostrowski J. Kościół p. w. Bożego Ciała... — S. 228, 230, 231, 248.
  24. ↑ Hendel Z. Dekoracja sali jadalnej w pałacu JW. Ordynata Adama hr. Krasińskiego w Warszawie // Architekt. — 1903. — № 2. — S. 27.
  25. ↑ Nowe budowle w Krakowie // Nowa Reforma. — 11 sierpnia 1911. — № 364. — S. 2.
  26. ↑ Wiącek A. Fundacje kościelne rodu Tarnowskich z Dzikowa // Tarnobrzeskie Zeszyty Naukowe. — Czerwiec 1995. — № 10. — S. 29.

Джерела