Зеленяр рудобровий

? Зеленяр рудобровий
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Саякові (Thraupidae) Рід: Свертушка (Poospiza) Вид: Зеленяр рудобровий
Біноміальна назва
Poospiza rufosuperciliaris Blake & Hocking, 1974[2]
Ареал виду
Синоніми
Hemispingus rufosuperciliaris Orospingus rufosuperciliaris
Посилання
Вікісховище: Poospiza rufosuperciliaris Віківиди: Poospiza rufosuperciliaris МСОП: 22722239

Зеленя́р рудобровий[3] (Poospiza rufosuperciliaris) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[4]. Ендемік Перу.

Опис

Довжина птаха становить 15 см. Верхня частина тіла чорнувато-сіра, скроні, тім'я і потилиця чорні. Над очима широкі, довгі руді "брови". Нижня частина тіла темно-руда, нижні покривні пера хвоста чорнуваті.

Поширення і екологія

Рудорбові зеленярі мешкають на східних схилах Анд, від Амазонаса на півночі до Уануко на півдні. Вони живуть в густому підліску вологих гірських і хмарних тропічних лісів. Віддають перевагу заростям бамбуку Chusquea. Зустрічаються на висоті від 2500 до 3500 м над рівнем моря, переважно на висоті понад 2800 м над рівнем моря. Зустрічаються переважно парами, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться ягодами і комахами, яких шукають на землі і в підліску.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція рудобрових зеленярів становить від 1500 до 7000 птахів. Це рідкісний, локально поширений вид, якому може загрожувати знищення природного середовища.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Poospiza rufosuperciliaris. Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 13 лютого 2022.
2. E.R. Blake; P. Hocking. Two new species of tanager from Peru (PDF) // The Wilson Bulletin. — 1974. — Iss. 86(4): 321–324. — ISSN 1559-4491.
3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 13 лютого 2022.