uk %D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8E%D0%BA %D0%92%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC %D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Вадим Зеленюк
Вадим Сергійович Зеленюк
Вадим Зеленюк; Вадим Сергійович Зеленюк
Майор
Загальна інформація
Народження	10 червня 1988; м. Красилів, Хмельницька область, Україна
Смерть	22 серпня 2022 (34 роки); Донецька область, Україна; (в ході бойових дій)
Національність	українець
Alma Mater	Національна академія внутрішніх справ
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Національна гвардія
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
	Медаль «За військову службу Україні»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зеленюк.

Вади́м Сергі́́йович Зеленю́к (10 червня 1988, м. Красилів, Хмельницька область, Україна — 22 серпня 2022, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, майор спецпідрозділу «Омега» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну. Герой України (2022, посмертно).

Життєпис

Народився 10 червня 1988 року в місті Красилові на Хмельниччині.

2010 року закінчив факультет внутрішніх військ Київського національного університету внутрішніх справ.

Кандидат у майстри спорту з дзюдо, майстер спорту України з самбо, багаторазовий чемпіон і призер України та Європи з бойового самбо й дзюдо, чемпіон Європи з універсального бою, володар Кубку Президента України з рукопашного бою.

Майор, військовослужбовець спецпідрозділу «Омега» Північного об'єднання Національної гвардії України. Пройшов шлях від офіцера бойової штурмової групи загону спеціального призначення та боротьби з тероризмом одного з підрозділів Північного об'єднання до інструктора зі спорту І категорії групи неолімпійських видів спорту спортивної команди Клубу НГУ.

Від 2014 року постійно виїжджав на ротації виконуючи бойові завдання на сході держави.

З перших днів російського вторгнення в Україну брав участь у боях за Київщину та Донбас. Входив до складу групи, завданням якої було проведення розвідки цілей та корегування артилерійського вогню в Київській області. Далі брав участь в бойових діях на Ізюмському напрямку, де разом із побратимами врятував життя військовослужбовця 95 ОДШБр, який з надтяжкими пораненнями, протягом трьох діб, знаходився на залишених позиціях в оточенні ворога. Одним із прикладів мужності Вадима є знищення більше чотирьох одиниць бронетанкової техніки та піхоти в одному з населених пунктів в Ізюмському напрямку. Після того був Сєвєродонецьк, де він разом із побратимами, звільнив, зачистив та утримував визначений рубіж, знищивши велику кількість ворога та взявши в полон шістьох ворогів. Був нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (22.07.2022).

Загинув 22 серпня 2022 року під час відбиття чергового наступу ворога на околицях м. Авдіївки (за іншими даними — поблизу м. Красногорівки), при цьому власноруч знищив дві одиниці ворожої техніки та піхоту^[1]^[2]^[3]^[4]^[5].

Похований 26 серпня 2022 року в селі Пилипи Красилівського району на Хмельниччині^[6].

Залишились батьки та сестра^[7].

Нагороди

Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (6 жовтня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[8].
Медаль «За військову службу Україні» (22 липня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[9].