Зеамет

Зеамет — військовий лен, одержуваний сипахом за несення військової служби. Встановлені за султана Мурада I. Це умовне феодальне земельне володіння, яке існувало в Османській імперії аж до скасування військово-ленної системи (1839), річний дохід з якого становив від 20 до 100 тисяч акче[1].

Заїм — володар зеамета.

Див. також

Примітки

  1. Новая история стран Азии и Африки. XVI—XIX вв. / Под ред. А. М. Родригеса: В 3 Ч. — М.: ВЛАДОС, 2004. — Ч.2. — С.355

Джерела

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia