uk %D0%97%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE %D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B8%D1%87

	Здравко Павлич
Особисті дані
Народження	1907
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

Здравко Павлич (босн. Zdravko Pavlić, 1907^[3] — ?) — югославський футболіст, що грав на позиції захисника. Відомий виступами у складі клубів з Сараєво — «Славії» і «Желєзнічара».

Клубна кар'єра

Понад 10 років грав у складі футбольного клубу «Славія» (Сараєво), що виступав у вищому дивізіоні чемпіонату Югославії. Постійним партнером Павлича у лінії захисту клубу був Славко Загорац.

В 1936 році став срібним призером першості. Того року команди були поділені на п'ять груп, переможці яких виходили у фінальний турнір, де мало виступати 8 команд. «Славія» попередньо не вийшла у фінальний турнір, посівши третє місце у групі^[4]. Через суперечності між клубами фінальний турнір не був проведений. Ряд сильних команд відмовились грати. Організатори вирішили розіграти титул чемпіона між клубами, що залишились за кубковою системою. У підсумку «Славія» дісталась фіналу, де поступилась команді БСК — 0:0, 0:1^[4]. На рахунку Павлича 8 матчів у кубковому турнірі^[5].

Фіналіст Зимового кубка 1939 року — передвісника кубка Югославії. Турнір проводився взимку 1938—1939 років. «Славія» перемогла загребські ХАШК (0:1, 3:0) і «Конкордію» (2:2, 2:0), а також пройшла в півфіналі «Граджянські» завдяки технічній перемозі^[6]. Фінальні матчі проти «Югославії» були зіграні через рік у січні 1940 року і принесли перемогу команді з Белграду — (1:5, 0:0). Павлич зіграв у всіх шести матчах турніру^[6].

Ще раз став призером чемпіонату Югославії у сезоні 1939–1940. 20 найсильніших команд були поділені на дві групи — сербську і хорватсько-словенську. «Славія» стала третьою у сербській лізі, а потім також посіла третє місце і у фінальному турнірі для шести команд^[7]. На рахунку Здравко усі 10 матчів у фінальному турнірі^[8].

Завдяки третьому місцю у чемпіонаті, «Славія» отримала можливість виступити у престижному центральноєвропейському Кубку Мітропи 1940, у якому того року брали участь лише клуби з Угорщини, Югославії і Румунії, через початок Другої світової війни. У чвертьфіналі «Славія» зустрічалась з сильним угорським «Ференцварошем». В домашньому матчі команда з Сараєво сенсаційно перемогла з рахунком 3:0, завдяки двом голам найбільш відомого футболіста клубу Милана Райлича і голу Бранко Шаліпура^[9]. У матчі-відповіді лідер «Ференцвароша» Дьордь Шароші, який не грав у першій грі, забив 4 голи, а його команда перемогла з рахунком 11:1 і вийшла у півфінал^[10].

Пізніше виступав у команді «Желєзнічар» (Сараєво). У сезоні 1945/46 був граючим тренером клубу, з яким став переможцем регіональної ліги і завоював путівку у найвищий дивізіон^[11].

Знову повернувся на тренерський місток «Желєзнічара» у сезоні 1952-53^[11].

Статистика виступів

Статистика виступів у кубку Мітропи


№	Розіграш	Стадія	Дата та місце проведення	Команда 1	Рахунок	Команда 2	Голи
1	1940	1/4	19.06.1940 Сараєво	Славія (Сараєво)	3:0	Ференцварош
2	1940	1/4	23.06.1940 Будапешт	Ференцварош	11:1	Славія (Сараєво)
Всього у кубку Мітропи					2		0