Здзислав Грудзень

Здзислав Грудзень
пол. Zdzisław Grudzień
 
Народження: 6 жовтня 1924(1924-10-06)[1][2][3]
Ескоден
Смерть: 30 січня 1982(1982-01-30)[1][2][3] (57 років)
Ґлембоке, Ґміна Каліш-Поморський, Дравський повіт, Західнопоморське воєводство, Республіка Польща
Поховання: Cemetery at Francuska Street in Katowiced
Країна:  Республіка Польща
Освіта: AGH Університет Науки та Технoлoгії
Партія: Польська об'єднана робітнича партія і Польська робітнича партіяd
Нагороди:
орден Прапор Праці 1 ступеня орден Прапор Праці 2 ступеня орден «Будівельників Народної Польщі» Партизанський Хрест офіцерський хрест ордена Відродження Польщі медаль «10-річчя Народної Польщі»

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Здзислав Грудзень (пол. Zdzisław Grudzień; 6 жовтня 1924(1924жовтня06), Ескоден — 30 січня 1982, Ґлембоке) — польський комуністичний політик, партійний керівник Катовиць, член Політбюро ЦК ПОРП у 1976—1980 роках. Належав до найближчого оточення Едварда Герека. Інтернований під час введення воєнного стану в 1981 році, після чого незабаром помер.

Французький шахтар. Польський комуніст

Народився у сім'ї польських емігрантів у Франції. Працював шахтарем. Із 1942 року перебував у Французькій компартії, брав участь у підпільному антинацистському Опорі. Був одним із керівників польської молодіжної спілки «Грюнвальд». У лавах ФКП зблизився з Едвардом Гереком. Цей зв'язок визначив подальшу кар'єру Грудзеня[4].

У 1948 році Здзислав Грудзень прибув до Польщі. Перебував у Союзі боротьби молодих і Союзі польської молоді. Вступив у комуністичну ПРП, того ж року перетворену на ПОРП.

Партійний керівник. Сподвижник Герека

В апараті ПОРП Здзислав Грудзень належав до впливової «катовицької групи» прагматичних технократів, на чолі якої стояв Едвард Герек[5]. З 1957 року, коли Герек став першим секретарем Катовицького воєводського комітету ПОРП, Грудзень обіймав у регіональному комітеті різні керівні посади. Був керуючим справами, секретарем із пропаганди, секретарем з оргпитань. З 1964 року — член ЦК ПОРП[6].

У грудні 1970 року Едвард Герек змінив Владислава Гомулку на посаді першого секретаря ЦК ПОРП. Катовицький воєводський комітет «успадкував» Здзислав Грудзень[7]. У 1971 році Грудзень був підвищений у партійному ранзі до кандидата у члени Політбюро ЦК. З 1976 року — член Політбюро ЦК ПОРП[8]. З 1965 до 1982 рік — депутат сейму ПНР, член депутатського клубу ПОРП.

Здзислав Грудзень постійно залишався серед найближчих сподвижників Герека й у 1970-х роках був активним провідником його політики. Брав участь у партійній інтризі щодо усунення від влади впливового секретаря ЦК ПОРП Францишека Шляхцица[5]. Подібно до низки інших партійних керівників, Грудзень відрізнявся високими побутовими стандартами: зокрема, для нього було збудовано особняк підвищеної комфортності, витрати проведені через планове інвестування (по сусідству розмістився особняк Адама Герека, сина першого секретаря ЦК)[9].

Діяльність Грудзеня у Катовицькому воєводстві згодом оцінювалася як «руйнування Сілезії», результати як «плачевні». Ідеологічно вмотивована політика — знос старих кварталів, топонімічні перейменування, некомпетентне втручання у виробничі процеси, заборони у художній творчості — вела до деградації соціальної сфери, економіки та культури[4].

У Польщі він міг дуже багато. У Сілезії майже все[5].

Старший брат Здзислава Грудзеня — генерал дивізії Мечислав Грудзень — був заступником начальника армійського політуправління у 1968—1972 роках, міністром у справах ветеранів у 1972—1982 роках, з 1975 до 1981 рік — член ЦК ПОРП.

Відставка й інтернування

У вересні 1980 року, на тлі жорсткого політичного протистояння, Здзислава Грудзеня відсторонили з керівних партійних постів. Нове партійно-державне керівництво поклало на нього частку відповідальності за «негативні явища». Грудзеня зняли з партійного посту у Катовіце, виведено з Політбюро, на IX надзвичайному з'їзді ПОРП[10] виключено з партії. У політичному процесі з того часу не брав участі, у конфронтації ПОРП з рухом Солідарність участі не брав.

13 грудня 1981 року, при введенні воєнного стану, Здзислав Грудзень був інтернований у складі групи з 37 колишніх партійно-державних керівників[11] — Герек, Ярошевич, Вжащик, Лукашевич, Шидляк, Майхшак, Каїм, Пика й інші[12]. В офіційній заяві Грудзень називався третім — після Герека та Ярошевича — серед «несуть відповідальність за кризу»[5].

У місцях інтернування Здзислав Грудзень провів близько півтора місяця. Умови утримання були менш жорсткими, ніж в активістів «Солідарності», але важкими для літніх колишніх сановників, які звикли до привілеїв, — холодні приміщення, короткі прогулянки, приниження від охоронців. Грудзеня мали намір притягнути до кримінальної відповідальності за фінансові зловживання (зокрема використання державних коштів на особисте будівництво). У січні 1982 року було підготовлено обвинувальний висновок[9].

Смерть

На той час Грудзень переніс два інфаркти, а у Ґлембоку захворів на пневмонію. Його перевели до військового шпиталю, але він сам попросив про повернення до центру інтернування, оскільки важко переживав постійну присутність конвою у лікарняній палаті. Незабаром 57-річний Здзислав Грудзень помер через несвоєчасне надання медичної допомоги при серцевому нападі[13]. Причиною сумного результату в офіційному рапорті було названо «відмову Грудзеня від польських ліків, недовіру до вітчизняної медицини». Однак його смерть сприяла поліпшенню умов утримання «VIP-інтернованих»[5].

Генерал Мечислав Грудзень після смерті брата кілька місяців залишався міністром, потім до 1987 року був начальником урядового управління у справах ветеранів[14].

Примітки

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1043647651 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Munzinger Personen
  3. ↑ а б https://bs.sejm.gov.pl/F?func=find-acc&acc_sequence=000011120&find_code=SYS&local_base=ARS10
  4. ↑ а б Oni decydowali na Górnym Śląsku w XX wieku. Zdzisław Grudzień — śląsko-zagłębiowski «Cysorz» (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 10 березня 2021.
  5. ↑ а б в г д Судьба секретарская. Сорок лет назад умер Здзислав Грудзень. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
  6. ↑ Dane osoby z katalogu kierowniczych stanowisk partyjnych i państwowych PRL. Zdzisław Grudzień. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 10 березня 2021.
  7. ↑ Zdzisław Grudzień odwiedził Racibórz. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 7 березня 2015.
  8. ↑ 1980. Wyjątek przemówienia Prezydenta RP do Kraju w związku ze strajkami na Wybrzeżu. W PRZEWIDYWANIU WYDARZEŃ. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 7 березня 2015.
  9. ↑ а б Śmierć sekretarza Grudnia. Dlaczego Jaruzelski uwięził swoich towarzyszy?. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 10 березня 2021.
  10. ↑ Przemysław Gasztold. Towarzysze z betonu. Dogmatyzm w PZPR 1980—1990 / Instytut Pamięci Narodowej, Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu — Wydawnictwo Diecezjalne i Drukarnia w Sandomierzu; Warszawa 2019.
  11. ↑ Jak generał Jaruzelski Gierka internował. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 березня 2015.
  12. ↑ Partyjni dygnitarze w odosobnieniu (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 18 лютого 2021. Процитовано 10 березня 2021.
  13. ↑ Sekretarze na spacerniaku. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.
  14. ↑ Historia polskiego ustawodawstwa kombatanckiego. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.

Посилання