|
Звулун Сіман-Тов
Звулун Сіман-Тов (Дарі/Пушту: زابلون سیمینتوف, івр. זְבוּלוּן סימן-טוב; також: Зевулун; нар. 1959 року, Герат, Афганістан[3]) — афганський єврейський торговець килимами та ресторатор. До евакуації він був відомий тим, що був останнім євреєм, який залишився жити в Афганістані, а також доглядом єдиної синагоги, розташованої в Кабулі[4][5][6][7]. 7 вересня 2021 року він покинув Афганістан за допомогою приватної охоронної компанії, організованої ізраїльсько-американським бізнесменом Мордехаєм (Моті) Кагана[8][9]. Пізніше стало відомо, що останніми євреями в Афганістані була сім'я Тови Мораді, далекої родички Звулуна, які покинули країну тільки у жовтні 2021 року[10]. БіографіяРаннє життяСіман-Тов народився в ортодоксальній єврейській сім'ї в місті Герат в 1959 році, і там він провів більшу частину свого раннього життя до остаточного переїзду в Кабул. Його житло було серйозно пошкоджене під час приходу талібів до влади під час Другої громадянської війни в Афганістані, що змусило його переїхати в єдину синагогу міста. Незважаючи на те, що більшість євреїв до цього часу вже виїхали з країни, а значна частина оселилася в Ізраїлі, Сіман-Тов не виїхав назавжди; він трохи пожив у Туркменістані, але повернувся до Кабулу в 1998 році, коли таліби офіційно створили Ісламський Емірат Афганістан. Протягом цього періоду бойовики Талібану кілька разів затримували Сіман-Това, ув'язнювали, знущалися з нього[11]. Після 1998 рокуСіман-Тов жив у синагозі в Кабулі разом з іншим євреєм, що теж залишився в Афганістані, Їцхаком Леві, аж до смерті останнього 26 січня 2005 року (у віці близько 80 років). Коли Сіман-Тов повернувся до Кабулу з Туркменістану, Леві спершу радо прийняв його в синагозі, але з часом між чоловіками розгорілася ворожнеча через особисті й релігійні розбіжності[12]. В інтерв'ю американському єврейському журналу «Tablet» Сіман-Тов наголосив на труднощах того, щоб бути ізольованим і єдиним сповідником юдаїзму в Афганістані. Йому довелося отримати спеціальний дозвіл від найближчого рабина в Ташкенті (Узбекистан), щоб власноруч різати власну худобу на м'ясо відповідно до єврейських дієтичних законів, оскільки зазвичай це може зробити лише спеціально навчений єврейський м'ясник. Сіман-Тов отримував регулярно спеціальні кошерні поставки на Песах від афганських євреїв, що живуть в Нью-Йорку. Він заявив, що носить кіпу лише наодинці, і не дуже хоче впускати відвідувачів до своєї синагоги[13]. Сіман-Тов жив сам у невеликій кімнаті синагоги і отримував пожертви від єврейських груп за кордоном, а також від співчутливих місцевих жителів-мусульман. Дружина, з якою він розлучився, і дві дочки проживають в Ізраїлі[14]. На запитання під час інтерв'ю, чи буде він також емігрувати до Ізраїлю та приєднається до родини, Сіман-Тов відповів: «Їхати в Ізраїль? Які там у мене справи? Чому я маю їхати?». У відеоінтерв'ю 2007 року з «Al Jazeera», Сіман-Тов припустив, що він може бути зацікавлений у переїзді до Ізраїлю, до своїх двох дочок[15]. Однак, він знову висловив небажання переїжджати в інтерв'ю 2019 року, заявивши: «Я не розмовляю івритом. Я — афганець». Сіман-Тов також сказав, що особисто знає колишнього президента Афганістану Ашрафа Гані[16]. У листопаді 2013 року Сіман-Тов оголосив, що закриє свій кебаб-ресторан у березні 2014 року через зменшення попиту після скорочення військ США та НАТО в Афганістані[17]. Наступ талібів 2021 рокуУ квітні 2021 року Сіман-Тов оголосив, що він поїде з Афганістану до Ізраїлю після Великих свят у вересні, побоюючись відродження таких груп, як Талібан, після обіцяного виведення американських військових. 15 серпня 2021 року, за три тижні до першого з Великих Святих днів, таліби захопили Кабул[18]. Сіман-Тов залишився в Кабулі, незважаючи на пропозиції виїхати, в тому числі від бізнесмена Мордехая Кагана, який запропонував заплатити за приватний літак, щоб доставити його до Ізраїлю. Рабин Менді Чітрік з Альянсу рабинів в Ісламських державах залучив турецький уряд до спроб врятувати Сіман-Това з Кабулу[19]. Сіман-Тов наполягав на тому, що він має залишитися, щоб піклуватися про останню синагогу країни[20][21], хоча пізніше стало відомо, що на його рішення залишитися міг вплинути той факт, що він відмовився дати своїй дружині ґет (єврейське релігійне розлучення)[22]. Така відмова може означати тюремне ув'язнення в Ізраїлі. Також була інформація, що він відмовився втекти, бо винен гроші своїм сусідам і хотів погасити свої борги[23]. Згодом він таки полетів із країни з кількома родинами сусідів, заявивши, що тікає не через Талібан, а через ймовірність, що інші, більш радикальні ісламістські угрупування, такі як ІД-ХП, візьмуть його в заручники[9][24]. Після виїзду з Афганістану Сіман-Тов надав дружині дозвіл на релігійне розлучення[25]. У жовтні 2021 року його двоюрідна сестра, Това Мораді, також втекла з Афганістану[26]. П'єси та фільмиІсторія Сіман-Това і Леві як єдиних євреїв, що залишилися в Афганістані, послужила основою для п'єс і навіть фільмів. 2003 року у Нью-Йорку поставили п'єсу Джоша Ґрінфелда «Останні два євреї Кабулу» (англ. The Last Two Jews of Kabul)[27]. Також є британська п'єса Майкла Дж. Флексера (англ. Michael J Flexer) «Сторож брату моєму» (англ. My Brother's Keeper), яку поставили вперше 2006 року у Лондоні[28][29]. На основі п'єс Флексера був написаний сценарій для короткометражного фільму «Шалом, Кабул» (англ. Shalom Kabul), який вийшов 2013 року[30][31]. Див. такожВиноски
Посилання
|
||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
