Заява

Зая́ва — це документ, у якому приватна чи посадова особа звертається з проханням або пропозицією, на адресу установи чи посадової особи[1], в такому випадку адресант, який подав заяву, називається заявником.[2] Офіційне повідомлення в усній формі, в якому викладається певне прохання, теж називається заявою. За місцем виникнення розрізняють заяви внутрішні і зовнішні, які бувають від організацій, установ (службові) та особистості.

Типи заяв

За складом

  • Простою (викладається тільки прохання);
  • Мотивованою (вказується мотивація прохання);
  • Складною (заява містить додатки).

За охопленням

  • зовнішні, особисті, у яких обов'язково зазначається повна домашня адреса чи дані документа (паспорта, військового білета, посвідчення та ін.). Подаючи їх, слід уникати абревіатур та скорочень (окрім загальноприйнятих);
  • зовнішні, службові, у яких подається повна поштова та юридична адреса установи, підприємства з усіма належними реквізитами.
  • внутрішні, де не є обов'язковими викладені вище вимоги.

За суттю звернення

Реквізити

У заяві реквізити рекомендується розташовувати в такій послідовності:

  1. Адресат (назва установи або посада, прізвище та ініціали керівника у давальному відмінку, на ім'я яких подається заява), ліворуч вказується назва організації чи установи, куди подається заява (назва установи або посада, прізвище та ініціали керівника у давальному відмінку, на ім'я яких подається заява).
  2. Адресант (назва установи або посада, прізвище, ім'я, по батькові у родовому відмінку (іноді адреса і паспортні дані) особи, яка звертається із заявою);
    Нижче у стовпчик - назва професії, місце роботи, прізвище, ім'я, по-батькові, адреса того, хто подає заяву. Якщо заява адресується до тієї організації, де працює адресант, домашню адресу не зазначається. (назва установи або посада, прізвище, ім'я, по батькові у родовому відмінку (іноді адреса і паспортні дані) особи, яка звертається із заявою);
  3. Назва виду документа нижче реквізиту адресату, посередині рядка слово "Заява" пишеться з великої літери й крапка не ставиться.
  4. Текст з великої літери й з абзацу починається текст заяви, де чітко викладається прохання з коротким його обґрунтуванням.
  5. Підстава (додаток): перелік документів, доданих до заяви на підтвердження її правомірності. Цей реквізит застосовується у написанні складної заяви.
  6. Після тексту заяви ліворуч вміщується дата, а праворуч - підпис особи, яка писала заяву.

Заява може писатись власноручно або бути надрукована та підписана заявником. Заява може писатись в одному примірнику, або може писатись в багатьох примірниках (з однаковим текстом, але до різних адресантів). Різновидами заяви є заява-зобов’язання (прохання про надання позики), заява про відкриття рахунку, про притягнення до відповідальності тощо.

Приклад написання

                                                    Ректорові 
                                                    Українського католицького університету 
                                                    проф. Гудзяку Б.І. 
                                                    Листяка Олександра Володимировича
                                           
                                              Заява о

Джерела

  • Шевчук С. В. Українське ділове мовлення: Навч. посібник. — К.: Літера, 2003 ISBN 966-7543-25-0 с.45-47
  • Глущик С. В., Дияк О. В., Шевчук С. В. Сучасні ділові папери: навч. посібник. — К.: А. С.К. ,2008 ISBN 978-966-539-533-1 С. 71-73

Література

Посилання

Примітки

  1. Визначення поняття «заява». pharmencyclopedia.com.ua. Фармацевтична енциклопедія. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 12 березня 2016.
  2. Визначення терміну «Заявник». sum.in.ua. Академічний тлумачний словник (1970—1980). Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 8 червня 2016.