Західна область (1929—1937)
Західна область (рос. Западная область) — колишня область (адміністративно-муніципальна одиниця першого рівня) Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки в 1929 — 1937 роках. Адміністративний центр — Смоленськ. Область була розташована на заході Європейської Росії, її територія на початок ХХІ сторіччя входить до складу Брянської, Калузької, Псковської, Смоленської та Тверської областей.[1] Згідно зі Всесоюзним переписом населення 1937 року, населення області становило 4 693 495 осіб.[2] Область була скасована 27 вересня 1937. ІсторіяОбласть була створена 1 жовтня 1929 р. згідно з постановою ВЦВК.[3] Територія області була утворена шляхом об'єднання теренів Смоленської, Брянської і Калузької губерній, Ржевського повіту, південної частини Осташковського повіту і волостей Тисяцької та Борковської, Новоторзького повіту Тверської губернії. Згідно з постановою ВЦВК від 17 червня 1929 року Західна область була розділена на вісім округів з районним поділом[4]:
10 травня 1930 року Уваровський район було передано Московській області. 12 травня того ж року Смоленський округ було перейменовано на Ярцевський округ, а його адміністративний центр перенесено в Ярцево. 1 серпня 1930 року округи були скасовані, а райони були підпорядковані безпосередньо області. Смоленськ та Брянськ стали містами обласного значення.[4] 29 січня 1935 року райони колишніх Ржевського і Великолуцького округів увійшли до складу Калінінської області. Постановою ЦВК СРСР № 300 від 27 вересня 1937 року Західна область була скасована. З її складу, а також з утвореної в 1934 році Курської області були виділені Смоленська і Орловська області, при цьому змінено адміністративний і територіальний устрій Курської області. 15 січня 1938 року Верховна Рада СРСР затвердила створення Смоленської і Орловської областей. Примітки
|