Захаров Михайло Іванович
Михайло Іванович Захаров (31 грудня 1904, місто Миколаїв Херсонської губернії, тепер Миколаївської області — 12 вересня 1985) — радянський партійний діяч, голова Пензенського облвиконкому. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання. БіографіяНародився в родині вантажника морського порту Миколаєва. У 1918 році закінчив початкову школу. 1918 року разом із родиною переїхав на батьківщину батька, Івана Захарова, в село Костєвку Орловської губернії, де розпочав трудову діяльність сільським пастухом. У 1921 році добровольцем йде до Червоної армії, вступає до комсомолу. Після демобілізації — секретар сільської ради села Костєвки, волосний організатор комсомолу. У 1925 році закінчив Орловську губернську радпартшколу і був відправления на роботу в Донбасі. З 1925 року — голова правління клубу шахтарів; завідувач культурно-побутового відділу робітничого кооперативу в Макіївці. Член ВКП(б) з 1926 року. Потім — завідувач відділу культури і пропаганди партійного комітету Макіївського металургійного заводу Донецької області. До 1934 року — на плановій та радянській роботі в одному із районів на західному кордоні Української СРР. З 1934 року навчався у Всесоюзній плановій академії імені Молотова в Москві. Після закінчення академії — начальник Курського обласного управління народно-господарського обліку, голова Курської обласної планової комісії, заступник голови виконавчого комітету Курської обласної ради депутатів трудящих. Під час німецько-радянської війни брав участь в організації партизанського руху на території Курської області. З серпня 1942 року — відповідальний організатор Управління кадрів ЦК ВКП(б) у Москві. З 1943 до травня 1945 року — секретар Курського обласного комітету ВКП(б) з кадрів; 2-й секретар Курського обласного комітету ВКП(б). У травні 1945 — червні 1948 року — голова виконавчого комітету Пензенської обласної ради депутатів трудящих. У 1950-х роках — заступник, 1-й заступник голови виконавчого комітету Алтайської крайової ради депутатів трудящих. Помер 12 вересня 1985 року. Нагороди
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia