Засурський Іван Іванович
Іван Іванович Засурський (н. 29 серпня 1974 р.) — російський журналіст, кандидат філологічних наук[1], викладач, продюсер, дослідник. Завідувач кафедри нових медіа та теорії комунікації факультету журналістики МДУ ім. М. В. Ломоносова. Засновник та видавець онлайнової газети «Частный Корреспондент». Автор понад 500 публікацій в періодичних виданнях в Росії й за кордоном[2]. Ведучий ток-шоу «Прес-клуб XXI»[3]. Онук Ясена Засурского. ДіяльністьІван Засурський почав свою кар'єру на початку 1990-х рр. репортером у «Независимой газете», у віці 17 років. У 1993 році став завідувачем відділу економіки «Независимой газети». У цей же період навчався на факультеті журналістики МДУ. Закінчив факультет журналістики з червоним дипломом[2]. Наступний рік Іван Засурський працював у газеті «Общая газета» координатором з розвитку. 1997 року на деякий час пішов з професійної журналістики й став радником першого заступника Голови Уряду Російської Федерації Бориса Нємцова[2]. Досвід політичної діяльності в Івана Засурського вже був: у 1995 році він був керівником передвиборної кампанії губернатора Нижегородської області[2][4]. 1999 року видав книгу «Мас-медіа другої республіки» — дослідження на тему історії засобів масової інформації Росії в 1990-х роках. Книга торкається теми перетворення ЗМІ з так званої четвертої влади у своєрідні агенти нових політичних центрів. Книга «Мас-медіа другої республіки» була удостоєна премії МДУ ім. І. І. Шувалова[5]. У 1998 році на факультеті журналістики МДУ ім. М. В. Ломоносова захистив дисертацію кандидата філологічних наук під заголовком «ЗМІ Росії в умовах глобальних процесів трансформації: формування нової системи інформації та її роль в політичному житті країни 1990 — 1998 років»[6]. Разом з цим, Іван Засурський був у ті роки молодшим науковим співробітником факультету журналістики МГУ. До початку 2000-х рр. Іван повністю повернувся в професійну журналістику, особливо його цікавили мережева журналістика та блогінг, як нові форми журналістського справи. Став співдиректором Російсько-Американського центру Університету штату Нью-Йорк і провів лекційний тур по східному узбережжю США[4]. Став директором Лабораторії медіакультури та Комунікації факультету журналістики МДУ[4], через кілька років — завідувачем кафедри нових медіа та теорії комунікації. З 2001 до 2005 року Засурський працював в інтернет-холдингу «Рамблер» на посаді заступника генерального директора по зв'язках із громадськістю, пізніше — директора зі спецпроєктів, готував наукові доповіді компанії. У процесі підготовки до продажу акцій компанії «Рамблер-медіа», Засурський здійснив операцію «Рамблера» з ICQ. Восени 2006 року Івана Засурського запросили в «СУП» директором з маркетингу. Через розбіжності в поглядах, Засурський покинув цю компанію наступного року[7]. У грудні 2009 року одним з перших підписав відкритий лист із закликом реформи російської системи авторського права[8]. Частный КорреспондентУ жовтні 2008 році Іван Засурський створив «Частный Корреспондент» — російське інтернет-видання, що першим в Росії повністю перейшло на ліцензію Creative Commons. Однією з основних причин цього стало бажання допомогти російській Вікіпедії й дати можливість талановитим людям проявити себе в області громадянської журналістики. У листопаді 2011 року «Частный Корреспондент» став переможцем Премії Рунета в номінації «Культура та масові комунікації». Бібліографія
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia