Запійний перегляд Запійний перегляд (англ. binge-watching, також телезапій, безперервний перегляд, марафонський перегляд) — практика невпинного перегляду певної телевізійної програми чи серіалу. Опитування потокового сервісу Netflix, проведене в лютому 2014 року, виявило, що 73 % респондентів під «телезапоєм» розуміють «безупинний перегляд від двох до шести епізодів телепрограми на одному подиху».[1] Запійний перегляд став популярним із появою онлайн-медіасервісів, завдяки яким глядач має змогу за запитом дивитися телесеріали та фільми (це вже згаданий Netflix, а також Hulu, Amazon Video та ін.).[2][3] ІсторіяІдея поєднання кількох послідовних епізодів телешоу і їхнього почергового перегляду у швидкому темпі виникла з телемарафонів, у яких канали вносили у свій ефірний час кількагодинні повторні покази одного серіалу. Така практика почалася ще в 1980-ті роки і досі є популярною серед телеканалів. Використання терміна «телезапій» можна простежити ще в кінці 1990-х. Тоді він використовувався у вузьких колах телевізійних фандомів. Вживаність слова популяризувала поява потокового онлайн відео. У 2013 році, коли Netflix почав випускати всі епізоди серіалів одночасно, слово стало мейнстримним.[4] 61 % учасників опитування Netflix зізналися, що регулярно впадають у телезапій.[1] У листопаді 2015 р. британський словник англійської мови «Collins English Dictionary» обрав даний вираз словом року.[5] На початку пандемії 2020 року спостерігався помітний сплеск запойного перегляду Netflix. Локдаун призвів до того, що ті, хто застряг удома, почали проводити час, наздоганяючи та передивляючись телевізійні серіали. У порівняльному дослідженні Бріджит Рубенкінг зауважила, що традиційний перегляд за попереднім записом зменшився з 2015 по 2020 рік. Рубенкінг зазначила, що всі три типи перегляду — перегляд серіалів, перегляд серіалів та перегляд за попереднім записом — були на рекордно високому рівні на початку пандемії. Ці обставини сприяли зростанню кількості людей, які перейняли ці звички.[6] Культурний впливАмериканський актор і продюсер Кевін Спейсі у 2013 році закликав телевізійних керівників давати аудиторії «що вона хоче і коли вона хоче. Якщо глядачі хочуть телезапою, то ми повинні дати їм це». Він стверджував, що висока якість історії утримуватиме увагу аудиторії протягом декількох годин поспіль, і може знизити піратство.[7] Неперервний перегляд якісного телепродукту, такого як «Прослушка» та «Пуститися берега», порівняли з прочитанням кількох розділів роману в один присід і сприймається деким як «розумний і вдумливий спосіб» дивитися телепрограми.[8] Директор телемережі ITV застеріг, що марафонські перегляди руйнують «соціальну цінність» телебачення, оскільки позбавляють можливості очікування майбутніх епізодів і обговорення їх із друзями.[9] Дослідження Техаського університету міста Остін виявили зв'язок між запійними телепереглядами і депресією, самотністю, дефіцитом саморегулювання й ожирінням. «Хоча деякі люди стверджують, що запійний перегляд не є згубною звичкою, наше дослідження свідчить, що варто зробити переоцінку феномену запійного перегляду», — заявили автори дослідження, у якому взяли участь 300 добровольців у віці 18—29 років.[10][11] Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
