Загальний план

Загальний план — поняття в кінематографі, телебаченні і (меншою мірою) фотографії, що визначає такий розмір зображення, коли людські фігури зображаються повністю разом з предметами, що їх оточують. Така композиція показує дію в цілому в навколишньому середовищі[1]. До загальних планів належать також зображення, зняті з великої відстані, коли фігури людей ледь помітні. Зазвичай такі кадри зображають будинки чи вулиці, а також дають уявлення про ландшафт місцевості, на якій відбувається дія. Більшість загальних планів містить зображувальну характеристику умов, в яких відбувається дія конкретного епізоду фільму[2]. Характерним прикладом загального плану є пейзаж і архітектурна фотографія.

Кінокадр, що охоплює дуже великий простір, іноді називають «гранично загальним» або «далеким загальним планом»[3]. Здебільшого будь-яка монтажна послідовність повинна починатися з загального плану з подальшим переходом до середнього і великого, поступово конкретизуючи сюжет. Зворотна послідовність використовується значно рідше для досягнення певного художнього ефекту[3]. Некритичність загального плану до синхронності звуку і зображення дозволяє знімати такі кадри німим способом, на відміну від більшості середніх і великих планів, що потребують синхронної зйомки.

Див. також

• Ширококутний об'єктив
• Адресний план
• Монтаж

Примітки

1. Кудряшов, 1952.
2. Компонуем кинокадр, 1992.
3. Справочная книга кинолюбителя, 1977.

Література

• Г. Андерег, Н. Панфилов. Глава IV. Искусство монтажа // Справочная книга кинолюбителя / Д. Н. Шемякин. — Л. : «Лениздат», 1977. — С. 29—43. — 368 с.

• Кудряшов Н. Глава I // «Как самому снять и показать кинофильм». — 1-е изд. — М. : Госкиноиздат, 1952. — С. 10—21. — 252 с.

• С. Е. Медынский. Компонуем кинокадр / В. С. Богатова. — М. : «Искусство», 1992. — С. 85—112. — 239 с. — ISBN 5-210-00236-5.