uk %D0%96%D1%83%D0%B0%D0%BD %D0%96%D1%83%D1%81%D1%82%D1%96%D0%BD%D0%BE %D0%90%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BB %D0%B4%D0%BE%D1%81 %D0%A1%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%BE%D1%81

	Амарал
Особисті дані
Повне ім'я	Жуан Жустіно Амарал дос Сантос
Народження	25 грудня 1954
	Кампінас, Бразилія
Смерть	31 травня 2024 (69 років)
	Сан-Паулу, Бразилія
Зріст	179 см
Вага	70 кг
Прізвисько	Amaral
Громадянство	Бразилія
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Національна збірна
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.

Жуан Жустіно Амарал дос Сантос (порт. João Justino Amaral dos Santos, 25 грудня 1954, Кампінас — 31 травня 2024^[1]) — бразильський футболіст, що грав на позиції захисника.

Виступав, зокрема, за клуби «Гуарані» (Кампінас) та «Корінтіанс», а також національну збірну Бразилії.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1971 року виступами за команду «Гуарані» (Кампінас), в якій провів сім сезонів, взявши участь у 109 матчах чемпіонату, з яких команда виграла 43, 38 звела внічию і 28 матчів програла.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Корінтіанс», до складу якого приєднався 1978 року. Там він склав знамениту лінію оборони команди, разом з голкіпером Жаіро^[en], правим захисником Зе Марією, центральним захисником Мауро і лівим захисником Владіміром^[en], яку прозвали «чорна стіна», за темний колір шкіри всіх гравців оборони. У 1979 році Амарал став разом з командою чемпіоном штату Сан-Паулу. Загалом відіграв за команду з Сан-Паулу чотири сезони своєї ігрової кар'єри.

У 1981 році Амарал перейшов до клубу «Сантус», але там затримався ненадовго і поїхав на заробітки до Мексики, де виступав за клуби «Америка» та «Універсідад де Гвадалахара». З «Америкою» Амарал виграв чемпіонат Мексики в 1984 році.

Завершив ігрову кар'єру у на батьківщині команді «Блуменау», за яку виступав протягом 1987 року.

Виступи за збірну

1975 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1978 року в Аргентині, на якому команда здобула бронзові нагороди, а сам футболіст став одним з найкращих гравців турніру, двічі, з перервою в кілька секунд, вибивши м'яч з лінії воріт у матчі з Іспанією^[2]. Також Амарал брав участь у Кубках Америки 1975 та 1979 років, дійшовши на обох до півфіналу турніру, зо що отримав бронзові нагороди.

1976 року брав участь у турнірі з нагоди 200-т річчя США, де бразильці стали переможцями. Також того року у складі збірної Амарал вигравав інші товариські турніри — Кубок Атлантики, Кубок Рока і Кубок Ріо-Бранко.

Його остання гра за національну збірну відбулася 29 червня 1980 року проти Польщі (1:1). Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у її формі 56 матчів (39 перемога, 13 нічиїх та 4 поразок).