Жоломія

Запит «Жоломіґа» перенаправляє сюди; про жіночий статевий орган див. Вульва.
Не плутати з Шоломія.

Жоломі́я[1] (також жоломі́йка[2][3]) або дводенці́вка ― західноукраїнський музичний інструмент, здвоєна сопілка зі своєю системою отворів. Нині жоломігу зустріти дуже нечасто: переважно її використовують у народній музиці Карпатського регіону.

Слова жоломія, жоломіґа вважають похідними від пол. szalamaja, яке у свою чергу, походить від грец. κάλαμος («очерет») через лат. calamus[4].

Будова

Жоломія складається з двох трубочок-цівок. Зазвичай на одній її цівці 4 дірочки, на другій ― 3, проте зустрічаються й інші конфігурації. Обидві денцівки налаштовані, як правило, у терцію, що дає можливість на обох виконувати нескладні мелодії. Також трапляються подвійні флейти, що налаштовані в унісон.

Найбільш розповсюдженими є три варіанти будови:

  • 2 цівки скріплені між собою паралельно або під кутом з відокремленими свистками;
  • в одному цільному бруску просвердлено дві паралельні цівки і зрізано навскіс свистковий пристрій;
  • 2 цівки з'єднані єдиним свистковим пристроєм.

Інше

Згідно зі словником Б. Грінченка, слово «жоломіґа» вживалось як жартівливе позначення жіночої вульви[5][4].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Жоломі́я // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. ↑ ЖОЛОМІ́ЙКА // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  3. ↑ Жоломі́йка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. ↑ а б Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009.
  5. ↑ Жоломі́ґа // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Література

  • Хоткевич, Г — Музичні інструменти Українського народу — Х. 1930

Посилання


музика Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.