Жозіас Браун-Бланке

Braun-Blanq. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Жозіас Браун-Бланке.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI). [1]
Жозіас Браун-Бланке
фр. Josias Braun-Blanquet
Народився3 серпня 1884(1884-08-03)[2][3]
Кур, Швейцарія[2]
Помер20 вересня 1980(1980-09-20)[2][3] (96 років)
Монпельє
ПохованняCemetery Daleud
Країна Швейцарія
Діяльністьботанік, біолог, викладач університету
Галузьботаніка і геоботаніка
Alma materУніверситет Монпельє (1915)[4]
Науковий ступіньдоктор[d][4] (1915)
Знання мовфранцузька
ЗакладУніверситет Монпельє, Університет Бургундіїd[5], Q16677894? і Федеральна вища технічна школа Цюриха
ЧленствоШведська королівська академія наук, Q39071992?[6], Польська академія наук і Ліннеївське товариство Ліонаd[7]
Посададиректор
ДітиMireille Braun-Blanquetd
Нагороди

Жозіас Бра́ун-Бланке́ (фр. Josias Braun-Blanquet; *3 серпня 1884, Кур, Швейцарія — †20 вересня 1980, Монпельє, Франція) — геоботанік XX століття, засновник і керівник франко-швейцарської (середньоєвропейської) школи геоботаніки. Створив систему класифікації рослинності, котра на сьогодні є домінуючою.

Біографічні відомості

1905–1912 — асистент ботаніків Шрьотера, Брокмана-Єроша та Рюбеля.

1913–1915 — навчання у м. Монпельє під керівництвом Чарльза Флахаута.

1914–1921 — польові дослідження на території Швейцарського національного парку.

1915 — отримує ступінь доктора філософії в Університеті Монпельє.

1915–1922 — асистує Едуарду Рюбелю, а також читає лекції в університеті м. Цюрих.

1930–1980 — директор Міжнародної станції альпійської та середземноморської геоботаніки (англ. International Station for Alpine and Mediterranean Geobotany, SIGMA) у Монпельє, де здійснює геоботанічні дослідження.

1948 — засновує і стає першим редактором журналу «Vegetatio» (сучасна назва — «Plant Ecology») — провідного періодичного видання у галузі фітоценології та екології рослин.

Досягнення

Браун-Бланке здійснив вагомий внесок у розвиток методів геоботанічних досліджень, сформулював цілісне уявлення про організацію рослинного покриву, сформулював принципи класифікації рослинного покриву та створив систему класифікації (еколого-флористична класифікація). У подальшому до системи Браун-Бланке приєднались чисельні наукові центри, котрі до цього використовували інші принципи класифікації, внаслідок чого система Браун-Бланке зайняла провідні позиції в геоботанічній науці.

Система Браун-Бланке базується на розумінні рослинного покриву як континуума і, таким чином, визнає штучність будь-якої класифікації рослинності. Головну роль у класифікації за системою Браун-Бланке відіграє процес встановлення синтаксонів «знизу» шляхом групування рослинних угруповань за подібністю флористичного складу, котрий відображає екологічні умови і стадію сукцесії.

Результати досліджень Ж. Браун-Бланке виклав у монографії «Pflanzensoziologie» (1928), котра у подальшому неодноразово доповнювалась і перевидавалась.

Визнання

У 1974 нагороджений медаллю Лондонського Ліннеївського товариства.

Основні праці

  • Die Vegetationsverhältnisse der Schneestufe in den Rätisch-Lepontischen Alpen. Ein Bild des Pflanzenlebens an seinen äußersten Grenzen. Schweiz. Naturforsch. Gesellschaft Zürich 1913.
  • Pflanzensoziologie. Grundzüge der Vegetationskunde. Springer-Verlag Berlin 1928 = Biologische Studienbücher Bd. 7; 2. umgearb. u. verm. Aufl. Springer-Verlag Wien u. New York 1951; 3. neubearb. und wesentlich verm. Aufl. ebd. 1964.
  • Flora von Graubünden. Vorkommen, Verbreitung und ökolog.-soziolog. Verhalten der wildwachsenden Gefäßpflanzen Graubündens und seiner Grenzgebiete (gemeinsam mit Eduard Rübel). 4 Teillieferungen, Verlag Huber Bern 1932–1935 = Veröffentlichungen des Geobotanischen Instituts Rübel Zürich Bd. 7.
  • Die inneralpine Trockenvegetation. Von der Provence bis zur Steiermark. Verlag Gustav Fischer Stuttgart 1961 = Geobotanica selecta Bd. 1.
  • La Végétation alpine des Pyrénées Orientales, étude de phyto-sociologie comparée [Архівовано 23 липня 2015 у Wayback Machine.] (Monografías de la Estación de Estudios Pirenaicos y del Instituto Español de Edafología, Ecología y Fisiología Vegetal, 9 (Bot. 1). Consejo Superior de Investigaciones Científicas, Barcelona, 1948)
  • Las comunidades vegetales de la depresión del Ebro y su dinamismo [Архівовано 3 березня 2014 у Wayback Machine.], con Oriol de Bolòs (Ayuntamiento de Zaragoza, 1987).

Література

  • Erwin Aichinger: Pflanzensoziologie und ihre Auswertung in der Forstwirtschaft. Carinthia II. 163:43-80. Klagenfurt 1973.
  • Ruben Sutter: Dr. Josias Braun-Blanquet – eine Würdigung von Leben und Werk. In: Botanica Helvetica Bd. 91, 1981, S. 17-33.
  • Erika und Sandro Pignatti: Josias Braun-Blanquet †. Die Lehre Braun-Blanquets gestern und heute und ihre Bedeutung für die Zukunft. In: Phytocoenologia Bd. 9, 1981, S. 417-442.
  • Heinz Ellenberg: J. Braun-Blanquet und R. Tüxen – 50 Jahre Pflanzensoziologie. In: Berichte der Deutschen Botanischen Gesellschaft Bd. 95, 1982, S. 387-391.
  • Martin Camenisch et al.: J. Braun-Blanquet. Chur 1884 - Montpellier 1980. Botaniker von Weltruf. Herausgeber: Stiftung Sammlung Bündner Naturmuseum, 2005.

Див. також


Чарлз Дарвін Це незавершена стаття про біолога.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.


  1. ↑ IPNI,  Braun-Blanq.
  2. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #139008349 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б в Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
  4. ↑ а б http://www.sudoc.fr/021382131
  5. ↑ http://www.sudoc.fr/023023406
  6. ↑ http://apmembres2.iec.cat/detall.aspx?pkMembrePLE=57
  7. ↑ Ванисова Е. А. Сотрудничество Московского общества испытателей природы и Линнеевского общества Лиона, Cooperation between the Moscow Society of Naturalists and the Linnean Society of Lyon // Историко-биологические исследования — 2023. — Т. 15, вып. 4. — С. 40–60. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24412/2076-8176-2023-4-40-60