Живописний заповідник

Живописний заповідник
Дата заснування	1991
Дата ліквідації	1995
Тип	творче угруповання (артгурт) українських художників
Голова	Тіберій Сільваші
Ключові особи	Олександр Животков, Марко Гейко, Анатолій Криволап, Микола Кривенко
Члени	Олександр Бабак, Едуард Димшиць

Живописний заповідник — творче угруповання (артгурт) українських художників, що існувало в 1991—1995 роках, складова частина Нової української хвилі.

Історія

Засновано 1991^[1]^[2] (за іншими даними — 1992) року у Києві за ініціативи керівника молодіжного відділення Спілки художників України Тіберія Сільваші. Він став фундатором та автор концепції. Майбутня спільнота, як і Паризька комуна, сформувалась на седнівських пленерах ще в 1988—1989 роках, організованих за сприяння Спілки художників України. Локаціями були простір на березі річки Снов на Чернігівщині, в Будинку творчості і відпочинку художнього фонду Української РСР «Седнів». Представники постмодерністського мистецтва в Україні саме це містечко зробили центром «нової української хвилі»^[3]. Подібна виставка «Живописний заповідник версія 2018» відбулась у листопаді 2018 року в Луцьку у музеї сучасного українського мистецтва Корсаків^[4]

Артгурт як спільна діяльність художників розпався 1995 року^[5]. Хоча митці продовжують і надалі співпрацювати і разом виставляти свої твори.

За назву творче угруповання обрало термін заповідник, як засвідчення поваги до заповітів живопису, колоризму, красного малярства з відповідністю фаховим законам. Першу спільну мистецьку виставку Landschaft «Живописного заповідника» було проведено 2002 року. Вона проходила у Національному художньому музеї України у Києві. Ще одна («Живописний заповідник. Золотий період») відбулась у березні-квітні 2018 року. Експозиція, розташована в залі аукціонного дому «Золотий Перетин» включала близько 30 творів усіх основних учасників, створених з 1990 по 1999 роки^[1]^[5].

Експерт з сучасного мистецтва Станіслав Скорик про виставку 2018 року:

«Унікальність експозиції у тому, що, по-перше, через багато років нам вдалося зібрати разом роботи п'яти геніїв українського сучасного мистецтва в період світанку "Живописного заповідника". По-друге, представити твори, які ніколи не виставлялися і довгий час перебували виключно в приватних колекціях»^[1].

Мистецький напрям

Учасники артгурту були прихильниками постмодернізму. Домінуючими у своїй творчості вони обрали позитивні цінності категорії «прекрасного» з орієнтацією на дослідження кольору (кольоропису), фактури і форми в просторі. В той же час, у кожного з учасників творче угруповання залишалося власне, автентичне бачення живопису^[1].

Особливості мистецького напряму артгурту представлено у вступних статтях «Феномен „Живописного заповідника“» Е. Димшиця та «У контексті картини» О. Соловйова до каталогу «Живописний заповідник» (1995), «Живопис — незавершений проект» Г. Рудик до каталогу «Landscape „Живописного заповідника“» (2008) і «Опис неба над „Заповідником“» Т. Сільваші до каталогу «Живописний заповідник» (2008; усі — Київ).

Учасники

Олександр Бабак — автор полотен та ленд-арту;
Олександр Животков — автор енергійних композицій, де показано різні психологічні стани людини;
Анатолій Криволап — автор кольоронасичених горизонтальних структур, тяжіє до народної колористики;
Марк Гейко;
Микола Кривенко.

Популяризатором та натхнеником об'єднання виступив мистецтвознавець Едуард Димшиць.