Жеребець (притока Кінської)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Жеребець.
Жеребець
47°35′11″ пн. ш. 36°05′20″ сх. д. / 47.5866000000277722° пн. ш. 36.08910000002777707° сх. д. / 47.5866000000277722; 36.08910000002777707
Витікна схід від с. Мирного
• координати47°35′11″ пн. ш. 36°05′20″ сх. д. / 47.5866000000277722° пн. ш. 36.08910000002777707° сх. д. / 47.5866000000277722; 36.08910000002777707
ГирлоКінська
• координати47°39′30″ пн. ш. 35°40′48″ сх. д. / 47.65860000002777497° пн. ш. 35.68010000002777815° сх. д. / 47.65860000002777497; 35.68010000002777815
Басейнбасейн Дніпра
Країни:Україна Україна
РегіонЗапорізька область
Довжина55 км
Площа басейну:508 км²
Притоки:Балка Ягідна, Балка Білоглинська (ліві)
Мапа

Жеребе́ць — річка в Україні, в межах Гуляйпільського й Оріхівського районів Запорізької області. Права притока Кінської (басейн Дніпра).

Річка Жеребець – притока Кінської

Характеристика

Довжина 55 км, площа водозбірного басейну 508 км². Похил річки 1,9 м/км. Долина коритоподібна, завширшки до 3 км, завглибшки до 50 м. Річище слабозвивисте, завширшки до 10 м, часто пересихає. Використовується на сільськогосподарські потреби. Стік частково зарегульований ставками.

Розташування

Жеребець бере початок на схід від села Мирного. Тече на захід та (частково) північний захід, у пригирловій частині — на південний захід. Впадає до Кінської біля північно-західної околиці села Таврійське.

Притоки

Ліві:

Праві:

  • Балка Білоглинська - права притока Жеребця (поблизу гирла). Приблизна довжина - 10 км. Бере початок на захід від с. Микільське, тече переважно на південний захід і впадає до Жеребця на східній околиці с. Таврійське.[1]

Населені пункти

Над річкою розташовані такі села (від витоків до гирла): Мирне, Гуляйпільське, Новоселівка, Єгорівка, Омельник, Васинівка, Таврійське.

Етимологія назви

Жереб'яча, Жеребець. Назва утворює суплетивну гідронімічну пару Жеребець — Кінська[2]. Порівняйте з річкою Селезень, правою притокою Утки. Отже, назви вказують на можливість виникнення гідронімів на базі бінарної (подвійної) опозиції. Назви являють опосередковане відбиття місцевої фауни[3].

Примітки

  1. ↑ Словник гідронімів України С. 56 (Білоглинська № 2)
  2. ↑ Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К.: «Знання», 1998.
  3. ↑ Стрижак О. С. Назви річок Запоріжжя і Херсонщини. — К., 1967.

Джерела

  1. «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
  2. Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
  3. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 195 (Жеребець № 3)


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.