Железняк Леонід Леонідович

Железняк Леонід Леонідович
Народився16 квітня 1942(1942-04-16) Редагувати інформацію у Вікіданих (82 роки)
Путиловичі, Лугинський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Alma materДніпровський національний університет залізничного транспорту Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Железняк.

Леонід Леонідович Железняк — (16 квітня 1942(19420416), с. Путиловичі, Лугинський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР) — український і російський транспортник, кандидат технічних наук (1997).

Освіта

  • Дніпропетровський інститут інженерів транспорту (1970), інженер шляхів сполучення та експлуатації залізниць.
  • Дисертація кандидата технічних наук: Железняк Леонид Леонидович. Управление работой грузовых вагонных парков на железных дорогах Украины : 05.22.08 / Харьковская гос. академия железнодорожного транспорта. — Х., 1996. — 187 с.

Кар'єра

04.1960-11.1961 — колійний робітник Коростенської ділянки колії, Південно-Західна залізниця.

11.1961-07.1965 — служба на Чорноморському флоті.

08.1965-08.1970 — студент, Дніпропетровського інституту інженерів транспорту

08.1970-08.1977 — черговий по станції, механізованої гірки, маневровий диспетчер, секретар партбюро, головний інженер, начальник станції, залізнична станція Дарниця Південно-Західної залізниці, м. Київ.

08.1977-06.1986 — заступник начальника, начальник, Київський відділок, Південно-Західна залізниця.

06.1986-06.1992 — начальник служби руху — заступник начальника залізниці, 1-й заст. нач. залізниці, управління Південно-Західної залізниці.

06.1992-03.1993 — 1-й віце-президент, Державна адміністрація залізничного транспорту України.

9 серпня 1993 — 14 лютого 1997 — генеральний директор Державної адміністрації залізничного транспорту України

1997-2009 — заступник Голови Дирекції Ради по залізничному транспорту держав — учасниць Співдружності незалежних держав

Родина

  • Батько Леонід Трохимович (1916) — бригадир колій залізниці
  • Мати Ганна Данилівна (1918) — пенсіонерка
  • Дружина Валентина Павлівна (1952).
  • Син Олександр (1972).
  • Дочка Людмила (1975).

Відзнаки

  • Орден «Знак Пошани»
  • 2 медалі, значок «Почесний залізничник»
  • Державний службовець 1-го рангу (04.1994)
  • Герой Росії (за інформацією інтернет-ЗМІ)[джерело?]
  • нагрудний знак «Почетный работник транспорта России» (2007)[джерело?]

Посилання