Корнієнко Володимир Володимирович

Корнієнко Володимир Володимирович
Народився21 грудня 1949(1949-12-21)
Мукачеве
Помер23 березня 2023(2023-03-23) (73 роки)
Діяльністьдержавний службовець
Alma materДніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений працівник транспорту України
Заслужений працівник транспорту України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Володимир Володимирович Корнієнко (21 грудня 1949, Мукачеве, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР — 23 березня 2023) — кандидат технічних наук; Міністерство інфраструктури України, заступник Міністра — керівник апарату (з травня 2011).

Життєпис

Народився 21 грудня 1949(19491221) в Мукачевому, Закарпатська область).

Освіта

1976 — Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту, «Електрифікація залізниць».

Кар'єра

З 1967 — електромонтер Мукачівської дільниці електропостачання Львівської залізниці. Служив в армії. Навчався в інституті.

З 1976 — електромеханік, начальник цеху, головний інженер Мукачівської дільниці електропостачання Львівської залізниці, начальник дільниці електропостачання, старший електромеханік електролабораторії, головний інженер, начальник Львівської дистанції електропостачання Львівської залізниці.

З 1995 — начальник служби електропостачання Львівської залізниці.

З 2000 — начальник Головного управління електрифікації та електропостачання,

06.2002-09.2003 — заступник генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України.

05.09.200322.01.2004 — перший заступник Міністра транспорту України.

05.01.-24.02.2005 — генеральний директор Державної адміністрації залізничного транспорту України.

01.2004 — 24.02.2005 — перший заступник Міністра транспорту України — керівник апарату.

10.08.200609.01.2008 — перший заступник Міністра транспорту та зв'язку України.

01.-10.2008, 06.2009-03.2010 — перший заступник генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України.

22.03.201028.12.2010 — перший заступник Міністра транспорту та зв'язку України.

28.12.201017.12.2014 — заступник Міністра інфраструктури України, керівник апарату.

Звання

Почесний залізничник. Заслужений працівник транспорту України. Орден «За заслуги» III ст. (жовтень 2003). Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2001).

Державний службовець 2-го рангу (листопад 2003), 1-го рангу (листопад 2007).

Родина

Одружений; має 2 синів.

Посилання