Жан Лепотр
Жан Лепотр (фр. Jean Le Pautre, нар. 28 червня 1618, Париж — пом. 2 лютого 1682, Париж) — французький гравер XVII століття. ЖиттєписНародився у Парижі. Він — старший брат французького архітектора Антуана Лепотра (1621–1679). Художню освіту здобув у майстерні інженера і столяра Адама Філіппона. Там же опанував і технологію гравюри. Перша серія офортів, оприлюднена Жаном Лепотром 1645 року, створена за малюнками Адама Філіппона[7]. Сам довгий час працював дизайнером і гравером. Зазвичай не датував власних дизайнерських рішень і гравюр, що утруднює вивчення його творчості[7]. За припущеннями, робив у галузі репродукційної гравюри[7], переводячи у неї популярні зразки тогочасного живопису. Про досягнення у самоосвіті свідчать його численні серії гравюр на релігійні, міфологічні та історичні сюжети. Але в його творчості головувала саме орнаментальна гравюра[7]. Здібного паризького гравера помітили й дали замову на зображення свят у королівській резиденції Версаль[7], чим залучили до кампанії уславлення короля Луї XIV. Серед створених гравюр були й зображення численних декоративних садово-паркових скульптур Версаля. Всі вони передаються до Королівського кабінету гравюр, а Жан Лепотр отримує як нагороду членство у Королівській академії живопису і скульптури[7]. Він робить також ілюстрації до «Звільненого Єрусалима» Торквато Тассо та до книги «Видінь» Кеведо. Важливішими для художньої практики були навчальні гравюри до зразків академічного малюнка та альбом (увраж) з античною архітектурою[7]. За підрахунками, загальна кількість створених ним гравюр перебільшила дві тисячі двісті (2200) зразків[7]. Постійне прагнення до досконалості привели майстра до відмови від якихось впливів, до відсутності страху перед незаповненими орнаментами порожніх ділянок стін і елегантності, що передувала зразкам вишуканого класицизму і передампіру. Помер у Парижі у лютому 1682 року. Галерея
Див.такожПосиланняДжерела
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia