«Етю́ди про Вру́беля» (рос. «Этюды о Врубеле» ) — український радянський художній фільм режисера Леоніда Осики , знятий 1989 року на кіностудії ім. Олександра Довженка .
Фільм присвячений творчості художника Михайла Врубеля та розповідає про київський період його життя.
Давід (Едішер) Гіоргобіані — Михайло Врубель
Анатолій Ромашин — Адріан Прахов, меценат Ольга Гобзева — Емілія Прахова Олексій Сафонов — художник Васнецов Світлана Князєва — Анна Гаппе, вершниця Борис Хмельницький — Семен Гайдук, близький друг Врубеля Костянтин Степанков Микола Крюков Надія Маркіна Дмитро Миргородський Надя Федієнко
Михайло Дементьєв — Микола Дар'я Хмельницька В епізодах: А. Баранов, О. Васіна, Л. Владова, Микола Гудзь , Олександр Гебдовський, Георге Гриу, Юрій Дубровін , Сергій Іушин, Олена Іллєнко , Марія Капніст , Я. Козюк, Володимир Олексієнко , Валерій Панарін , Лев Перфілов , Володимир Перцев, Тетяна Слободська , Н. Соколова, Петро Філоненко , Віра Щуревська, С. Шишкін, В. Ятченко, Гелена Якутович, Сергій Якутович .
Режисер-постановник: Леонід Осика
Сценаристи: Сергій Параджанов , Леонід Осика
Оператор-постановник: Валерій Башкатов
Художники-постановники: Микола Резник , Олександр Даниленко, Валерій Новаков , Віталій Шавель
У фільмі використано музику Рахманінова , Скрябіна , Рубінштейна
Консультанти: диригент Федір Глущенко , протоієрей Анатолій Затовський, художник Володимир Перцев
Акварельні копії ескізів Врубеля: Георгій і Сергій Вербицькі
Режисер: Г. Тарнопольський
Звукооператор: Богдан Міхневич
Оператори: Віктор Атаманенко, В. Чумак
Грим: В. Панчук
Монтаж: Марфа Пономаренко
Комбіновані зйомки: оператор — Микола Шабаєв , художник — Володимир Дубровський , асистент оператора — В. Телков
Редактор: Олександр Шевченко
Директори фільму: Володимир Князєв , Едуард Русаков
Для написання закадрового тексту режисер Леонід Осика звернувся до кількох письменників, але результат його не задовольнив. Зрештою, текст написав актор Олексій Сафонов , який у фільмі грає Васнецова. Звучать вірші О.С. Пушкіна «Не дай мне бог сойти с ума...», «Поэту» («Поэт! не дорожи любовию народной...»).
