Етельберт ІІ (король Кенту)

Етельберт ІІ
Народився	невідомо
Помер	762
Країна	Кент
Національність	юти
Діяльність	монарх
Титул	король Кенту
Посада	king of Kent^d
Термін	725—762 роки
Попередник	Вітред
Наступник	Ердвульф Едберт II
Конфесія	католицтво
Рід	Ескінги
Батько	Вітред
Мати	Кінегита
Брати, сестри	Елфрік і Едберт І
Діти	2 сина і 1 донька

Етельберт ІІ (давн-англ. Æthelbert, Æthelberct, Æþelberht, Æðelbriht, Æðelbyrht; ? —762) — король Кенту у 725—762 роках.

Життєпис

Походив з династії Ескінгів. Син Вітреда, короля Кенту, та Кінегити. Про дату народження нічого невідомо. Замолоду допомагав батькові в керуванні державою. У 695 році призначено підкоролем Західного Кенту. 724 році визнано головним спадкоємцем трону (відома відповідна грамота Вітреда).

У 725 році після смерті Вітреда став правити разом з братами Едбертом та Елфріком. Після смерті останнього десь наприкінці 720-х роках розділив владу з Едбертом I, передавши тому Західний Кент. Утім у 731 році брати зазнали поразки й вимушені були визнати зверхність Етельбальда, короля Мерсії.

747 році був присутній на великому церковному соборі. У 748 році після смерті Едберта I став одноосібним королем Кенту. Втім невдовзі зробив свого небожа Ердвульфа правителем Західного Кенту.

У 752 році після поразки Мерсії у війні проти Вессексу, зумів здобути незалежність для Східного Кенту, де правив. У подальшому приділяв увагу розбудові держави, надавав багаті дарунки церкві. Помер у 762 році. У Східному Кенті став володарювати син Едберт II.

Родина

• Едберт, король Кенту з 762 року
• Еґберт, король Кенту у 765—785 роках
• донька (ім'я невідоме), дружина Елмунда, короля Кенту

Джерела

• John Cannon, Anne Hargreaves: The Kings and Queens of Britain, Oxford University Press, 2009, ISBN 978-0-19-955922-0, S. 21. (англ.)