Естер Конуелл

Естер Конуелл
Народилася23 травня 1922(1922-05-23)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла16 листопада 2014(2014-11-16)[3] (92 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Рочестер, Нью-Йорк, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняРочестер Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфізикиня, інженерка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materБруклінський коледж (1942)[2]
Рочестерський університет
Чиказький університет[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьфізика Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладРочестерський університет
Western Electric[5]
Бруклінський коледж[5]
Bell Laboratories[5]
Sylvania Electric Productsd[5]
GTEd[5]
Xerox[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникСубрахманьян Чандрасекар[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоІнститут інженерів з електротехніки та електроніки
Національна академія наук США[3]
Національна інженерна академія США
Американська академія мистецтв і наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Естер Марлі Конвелл (англ. Esther Marley Conwell; 1922—2014) — американська вчена, відома роботами з фізики напівпровідників, провідними полімерам. Була нагороджена Національною медаллю науки США.

Біографія

Естер Марлі Конвелл народилася в Нью-Йорку 23 травня 1922 року. Вона отримала ступінь бакалавра з фізики в Бруклінському коледжі в 1942 році. Магістерська дисертація Конуелл була присвячена теорії домішкового розсіювання світла в напівпровідниках, вона була підготовлена в Університеті Рочестера під керівництвом Віктора Вайскопфа[6]. Естер захистила дисертацію (PhD) в 1948 році в Університеті Чикаго в лабораторії Субраманьяна Чандрасекара. Під час аспірантури вона розраховувала енергетичні рівні гідрид-іона[7].

Конуел викладала фізику в Бруклінському коледжі до 1950 року, потім перейшла на роботу в Лабораторії Белла під керівництвом Вільяма Шоклі. Вона працювала над теорією транспорту гарячих електронів в германії. Конуелл продовжувала свої дослідження транспорту електронів в дослідницькій лабораторії Сільва до кінця 1960-х років. У 1967 році була видана монографія «High field transport in semiconductors». Естер Конвелл переїхала в Вебстер, штат Нью-Йорк в 1972 році для роботи в Xerox і приєдналася до їх програми оптичних досліджень. Потім вона почала дослідження транспорту та оптичних властивостей квазіодновимірних органічних напівпровідників. Її дослідження в Xerox привели до значного розвитку продуктів компанії. У 1898 році Конвелл допомогла в організації центру фотоіндуковані переносу зарядів, при фінансуванні університету Рочестера, Xerox і Eastman Kodak, в якому потім працювала помічником директора. Вона стала ад'юнкт-професором на хімічному факультеті університету[7]. Конвелл була одружена з письменником Абрахамом Ротбергом, її син, Льюїс Ротберг, став ученим, професором хімії в Університеті Рочестера[8]. У 1980 році вона стала членом Національної інженерної академії США[9], в 1990 — Національної академії наук США[10].

У 1997 році видатні досягнення Конвелл були відзначені медаллю Едісона (перша жінка). Після виходу на пенсію в Xerox в 1998 році, вона продовжила роботу в Університеті Рочестера. Вона запропонувала теоретичне обґрунтування експериментальних результатів з транспорту зарядів ДНК. У 2010 році Конвелл була нагороджена президентом США Національною науковою медаллю США[6]. Померла 16 листопада 2014 року в автомобільній аварії[8] в Рочестері, штат Нью-Йорк[7].

Вибрані публікації

  • Esther M. Conwell. Impurity Band Conduction in Germanium and Silicon // Phys. Rev.. — 1956. — Т. 103, № 51. — doi:10.1103/PhysRev.103.51.
  • Esther M. Conwell and Svetlana V. Rakhmanova. Polarons in DNA // Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. — 2000. — Т. 97, № 9. — С. 4556—4560. — doi:10.1073/pnas.050074497.
  • Esther M. Conwell. Properties of silicon and germanium // Proceedings of the IRE. — 1952. — Т. 11, № 40. — С. 1327—1337.

Примітки

  1. SNAC — 2010.
  2. а б в https://web.archive.org/web/20180928044008/https://www.aip.org/history-programs/niels-bohr-library/oral-histories/29913
  3. а б http://www.nasonline.org/member-directory/deceased-members/56764.html
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. а б в г д е ж https://www.aip.org/history-programs/niels-bohr-library/oral-histories/29913
  6. а б Esther M. Conwell. National Science and Technology Medals Foundation. Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 11 серпня 2016.
  7. а б в .
  8. а б Esther Conwell, pioneering professor of chemistry, dies at 92. University of Rochester. Архів оригіналу за 9 липня 2019. Процитовано 11 серпня 2016.
  9. Dr. Esther M. Conwell. National Academy of Engineering. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 19 жовтня 2018.
  10. Esther M. Conwell. National Academy of Sciences. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 19 жовтня 2018.

Посилання

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia