Еросі Манджгаладзе

Еросі Манджгаладзе
груз. ეროსი აკაკის ძე მანჯგალაძე
Зображення
Зображення
Народився3 березня 1925(1925-03-03)[1]
с. Ганірі, Самтредський район, Грузинська РСР, СРСР
Помер26 січня 1982(1982-01-26)[1] (56 років)
Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
ПохованняДідубійський пантеон
Громадянство СРСР
Діяльністьактор, коментатор
Alma materТбіліський театральний інститут ім. Шота Руставелі
ЗакладГрузинський державний академічний театр імені Шота Руставелі
IMDbnm0541830
Нагороди та премії

Ерос Манджгаладзе (3 березня 1925, с. Ганірі, Самтредський район, Грузинська РСР, СРСР — 26 січня 1982, Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР) — радянський грузинський актор, майстер дубляжу, спортивний коментатор. Народний артист Грузинської РСР (1961).

Життєпис

Перші спроби як актора були в шестирічному віці, коли він зіграв роль зайчика. Бажання піти стежками акторської професії з'явилося після залучення хлопчика в спектакль Зази Мачабелі, що приїзджав зі своєю постановкою в ті краї.

Після закінчення школи Манджгаладзе подає документи до театрального — спроба виявилася невдалою, але наполегливого юнака зараховують, як вільного слухача. Повторна спроба вступу на акторський факультет 1941 року стала успішною.

З першого ж року навчання Ерос поєднував навчання з дикторською роботою в Державному радіокомітеті Грузії, де повідомляв останні новини з фронту. Згодом, вже в мирний час, він не одноразово був коментатором футбольних матчів, воєнних парадів та ведучим різних заходів, приурочених до дня міста та народних гулянь.

Перша роль в професійній кар'єрі актора була в спектаклі «Міщани» режисера Георгія Товстоганова ще ід час його навчання. Дебютна робота після закінчення акторського факультету — вистава «Глибоке коріння».

Акторський талант Ероса Манджгаладзе дозволяв йому грати різножанрові ролі — від комедійних до трагічних.

Особисте життя

Актор був одружений Оленою Кіпшидзе, але шлюб швидко розпався і Манджгаладзе до кінця життя мешкав один. Розрадою для митця став пес на ім'я Танго, що був подарований йому в Москві.

Актор не розлучався зі своїм домашнім улюбленцем навіть під час гастролей театру, куди завжди брав його з собою.

Фільмографія

Примітки

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Використані джерела

  • За матеріалами статті газети «24 години», випуск № 8(від 13-18 березня 2010 року)(рос.)