Еритрин

Еритрин
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)^[d][1]
Абревіатура	Ery[2]
Хімічна формула	Co₃(AsO₄)₂·8H₂O
Nickel-Strunz 10	8.CE.40[3]
Dana 8	40.3.6.3
Ідентифікація
Сингонія	моноклінна
Спайність	довершена в одному напрямі
Твердість	1,5–3,0
Густина	2,95–3,1
Інші характеристики
Названо на честь	червоний (давньогрецька мова)[4]
Особливі характеристики	Крихкий
Типова місцевість	Daniel mine^d[5]
Еритрин у Вікісховищі

Еритри́н, Еритрит (кобальтові квіти) — мінерал класу арсенатів, водний арсенат кобальту шаруватої будови.

Етимологія та історія

Еритрин був названий у 1832 році французьким геологом і мінералогом Франсуа Сюльпісом Бьоданом (1787–1850) на честь давньогрецького слова ἐρυθρός erythrós — червоний. Франсуа Бьодан назвав як синоніми «арсенат кобальту» і «арсенокислий кобальт».[6]

Першу письмову згадку про мінерал, хоча й без опису чи місця розташування, можна знайти в анонімній праці «Mvsævm Brackenhofferianvm», опублікованій у 1683 році під назвою «Coboltum rubrum» або «rother Kobolt»[7]

Найперший відомий хімічний аналіз мінералу виконав німецький хімік Крістіан Фрідріх Бухольц (1770—1818) у 1810 році на матеріалі з Ріхельсдорфа (район Герсфельд-Ротенбург, Німеччина). Приблизно в той самий час також проаналізовано зразок із району Аллемон (Франція). Єнс Якоб Берцеліус розрахував хімічну формулу Co₃[AsO₄]₂·6H₂O за допомогою аналізу Бухольца, тоді як аналіз французького зразка дав формулу з 9 H₂O.

Загальний опис

Синонім — кобальтові квіти.

Хімічна формула: Co₃ [AsO₄]₂·8H₂O. Містить ізоморфні домішки Са, Mn, Fe2+, іноді Zn, Ni, Cu. Склад у %: CoO — 37,54; As₂O₅ — 38,39; Н₂O — 24,07.

Звичайний продукт вивітрювання арсенідів кобальту. Утворює тверді розчини з анабергітом.

Сингонія моноклінна. Ізоструктурний з вівіанітом. Прозорий. Блиск тьмяний.

Спайність довершена в одному напрямі.

Тв. 1,5–3,0. Густина 2,95–3,1. Крихкий.

Форми виділення: рожево-, фіолетово- або малиново-червоні землисті вицвіти, плівки і кірки безпосередньо на кобальтвмісних мінералах або поблизу них; також сферичні і ниркоподібні агрегати, паралельно-жердинисті і радіально-променисті зростки, сплощені довгопризматичні або голчаті кристали у тонких тріщинах. Походження гіпергенне.

Утворюється у зоні окиснення за рахунок арсенідів і сульфоарсенідів кобальту.

Еритрин — пошукова ознака на кобальтові руди.

Асоціація: кобальтит, скуттерудит, симплезит, розеліт-бета, скородит, фармакосидерит, адаміт, моренозит, ретгерсит, малахіт.

Найвідоміші родовища — поблизу м. Кобальт (Онтаріо, Канада), Шнеєберг (Саксонія, Німеччина), Бу-Аззер (Марокко).

Різновиди

Різновиди:

• еритрин залізистий (відміна еритрину, яка містить до 4 % FeO);
• еритрин кальціїстий (відміна еритрину· яка містить до 9,32 % СаО);
• еритрин цинковистий (відміна еритрину, яка містить до 8,5 % ZnO).

Див. також

• Список мінералів

Примітки

1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
   d:Track:Q20645057d:Track:Q16917772d:Track:Q1356348
2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
   d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213
3. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2009) — 2009.
   d:Track:Q1356348d:Track:Q16917772d:Track:Q15205595
4. Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
   d:Track:Q4710517d:Track:Q53857848d:Track:Q53857737
5. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
   d:Track:Q15221937d:Track:Q6395268d:Track:Q2463831
6. F. S. Beudant: Érythrine, cobalt arséniaté, in: Traité Élémentaire de Minéralogie, 2. Auflage, Paris 1832, S. 596 bis 597
7. Anonym 1683: Mvsævm Brackenhofferianvm, Das ist/ Ordentliche Beschreibung Aller/ so wohl natürlicher als kunstreicher Sachen/ Welche sich in Weyland Hrn. Eliae Brackenhoffers/ gewesenen Dreyzehners bey hiesiger Statt Straßburg/ Hinterlassenem Cabinet befinden, Straßburg, Gedruckt und verlegt durch Johann Welpern

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Еритрин // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Еритрин // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
• Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1951) Dana's system of mineralogy, (7th edition), v. II, 746—750.

Посилання

• Еритрин в базі webmineral.com [Архівовано 28 березня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)

Портал «Геологія»   Портал «Мінералогія»