Ентоні Блант

Ентоні Блант
англ. Anthony Blunt Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився26 вересня 1907(1907-09-26)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Борнмут, Борнмут, Крайстчерч і Пул, Дорсет, Англія, Сполучене Королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер26 березня 1983(1983-03-26)[1][2][…] (75 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Лондон, Велика Британія[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
·інфаркт міокарда Редагувати інформацію у Вікіданих
Похованняцвинтар Патні-Вейл[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмистецтвознавець, викладач університету, шпигун, куратор Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдякиКембриджська п'ятірка
Alma materТриніті-коледж (Кембридж) і коледж Марлбороd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[1][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладMI5, Триніті-коледж (Кембридж), Лондонський університет і Інститут Курто Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоКембриджська п'ятірка, Travellers Clubd і Академія витончених мистецтвd Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusThe Paintings of Nicolas Poussin. A Critical Catalogued Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаSurveyor of the Queen's Picturesd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоArthur Stanley Vaughan Bluntd[8][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиHilda Violet Masterd[8][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриWilfrid Jasper Walter Bluntd[8] і Christopher Bluntd[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Ентоні Фредерік Блант (англ. Anthony Frederick Blunt, з 1956 по листопад 1979 — Сер Ентоні Блант; 26 вересня 1907 — 26 березня 1983) — британський мистецтвознавець та совєцький шпигун.

Професор історії мистецтва в Лондонському університеті, директор Інституту мистецтв Курто та інспектор королівських картин. Його монографія 1967 року про французького художника доби бароко Ніколя Пуссена досі вважається переломною книгою в історії мистецтва.

У 1964 році, діставши імунітет від судового переслідування, Блант зізнався, що був совєцьким шпигуном. Його вважали «четвертою людиною» Кембриджської п'ятірки, групи шпигунів, які здобули освіту в Кембриджі та працювали на СРСР у 1930-х і 1950-х роках.[9] На момент розкриття Блант був четвертим членом групи, якого виявили; п'ятий, Джон Кернкросс, ще не був розкритий.

Пік шпигунської діяльності Бланта припав на Другу світову війну, коли він передавав совєцькій розвідці інформацію про плани Вермахту. Під час війни Блант отримав звання майора.[10] Пізніше його звинуватили у зраді операції «Маркет Гарден» на користь гітлерівців. На той момент поразка операції була вигідною для совєтів, оскільки унеможливила швидке закінчення війни, з переходом усієї території Німеччини під контроль військ західних країн антигітлерівської коаліції та відсуненням ролі Червоної армії в Німеччині на другий план.[11] Цю поразку зазвичай приписували німецькому агенту в нідерландському русі опору Крістіану Ліндемансу. У книзі «Зрадник Арнема», представленій газетою «Таймс», йдеться про ще одного зрадника під псевдо «Жозефіна», яким автор книги вважає Бланта. Таким чином, метою совєцької влади, а отже й Бланта, було не допустити прибуття військ союзників до Берліна раніше від совєтів.[11] Після війни шпигунська діяльність Бланта зменшилася, але він зберіг контакти з радянськими агентами й продовжував передавати їм плітки колишніх колег з MI5 і документи Берджесса. Це тривало до втечі Берджесса і Макліна до СССР у 1951 році.[12]

Його зізнання — роками ретельно охоронюваний секрет — оприлюднила прем'єр-міністр Маргарет Тетчер у листопаді 1979 року. Відразу ж після цього його позбавили лицарського звання.

Особисте життя

Ентоні Блант був геєм.[13][14][15]

Примітки

  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Encyclopædia Britannica
  3. а б SNAC — 2010.
  4. RKDartists
  5. а б в Who's who(untranslated), 1849. — ISSN 0083-937X
  6. Find a Grave — 1996.
  7. CONOR.Sl
  8. а б в г Kindred Britain
  9. Blunt, Prof. Anthony (Frederick), (26 Sept. 1907 – 26 March 1983), Professor of the History of Art, University of London, and Director of the Courtauld Institute of Art, 1947–September 1974; Surveyor of the Queen's Pictures, 1952–72 (of the Pictures of King George VI, 1945–52); Adviser for the Queen's Pictures and Drawings, 1972–78. WHO'S WHO & WHO WAS WHO (англ.). 2007. doi:10.1093/ww/9780199540884.013.u162133. ISBN 978-0-19-954089-1. Процитовано 12 лютого 2021.
  10. Carter, Miranda (2001). Anthony Blunt: His Lives. London: Macmillan. ISBN 9780330367660.
  11. а б Verkaik, Robert (28 квітня 2024). Soviet double agent Anthony Blunt may have helped Hitler too. The Times (англ.). ISSN 0140-0460. Архів оригіналу за 28 квітня 2024. Процитовано 28 квітня 2024.
  12. Kitson, Michael, rev. Carter, Miranda. Blunt, Anthony Frederick. Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref: odnb/30829
  13. Pierce, Andrew; Adams, Stephen (22 липня 2009). Anthony Blunt: confessions of spy who passed secrets to Russia during the war. The Daily Telegraph. London. ISSN 0307-1235. OCLC 49632006. Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 30 липня 2015.
  14. The era when gay spies were feared
  15. Anthony Blunt and Guy Burgess, gay spies

Посилання

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia