Енсо (буддизм)

«Енсо». Каліграфічний сувій Кандзюро Сібати XX

Енсо (яп. 円相, енсо, кит. юаньсян, «образ кола», «досконала позначка») — дзенський каліграфічний символ у вигляді кола[1]. Вважається, що енсо виражає собою «справжню таковість», «початкову природу будди», «образ реальності», «природу дгарм»[2], вчинене просвітлення, первісне обличчя, «космічне тіло Будди». Символом, аналогічним енсо, вважається повний місяць[3].

Історія

За поточним історичним сценарієм вважається, що вперше енсо використав Нань-ян Хуей-чжун, що був учнем шостого патріарха дзен Хуейнена. Надалі кола енсо використовував чаньский дім Гуйян. Наприклад, наставник Гуй-шан використовував енсо в діалозі з монахом Юе-лунь в такий спосіб[4]:

Вчитель запитав щойно прибулого монаха, як його звуть. Монах сказав: «Юе-лунь [Повня]». Тоді наставник накреслив рукою в повітрі коло. «Ти можеш зрівнятися з ним?» — запитав він. Монах відповів : «Вчитель, якщо ви так мене питаєте, то багато хто з вами не погодиться». Тоді вчитель сказав: «Такий уж у мене шлях. А який твій? ». Монах запитав: «Ви все ще бачите Юе-луня?». Вчитель відповів: «Можеш вважати, як тобі завгодно, але тут є багато людей, які з тобою не погодяться».

У текстах також розповідається, що учень Нань-яна, Ян-шань, отримав від учителя метод дев'яноста семи кіл, з допомогою якого і реалізував саторі. Надалі Ян-шань активно використовував цей метод у навчанні дзен[3].

У подальшому періоді енсо широко застосовувався в дзен, що викликало певну критику. У деяких випадках критики ставили під сумнів можливість застосування енсо у вигляді майстерного засобу, так як вважали, що енсо «затьмарює справжню природу реальності — абсолютну порожнечу і безформність всіх речей». Критика вплинула на те, що енсо не став загальновизнаним методом практики[5].

Метод малювання

Вчителі дзен малюють енсо як на папері, так і на землі або в повітрі. В якості інструменту малювання вчителі використовують кисть, посох, волоть-«мухобійку» хоссу або палець[2]. Вчителі малюють енсо таким чином, щоб «потужний удар пензля ніколи не повертався точно в те місце, звідки він починався»[3].

Значення

Енсо є одним з найпопулярніших символів в японській каліграфії — прийнято вважати, що характер художника повністю проявляється в тому, як він малює енсо; тільки той, хто володіє чистим і цільним духом, може створити справжній енсо. Багато каліграфів годинами практикуються в зображенні енсо, малюючи його кожен день, складаючи, таким чином, свій «духовний щоденник».

Цей символ має певне сакральне значення для дзен — багато майстрів часто використовують його в якості підпису на своїх картинах.

Вплив на сучасний світ

Популярність цього символу призвела до того, що компанія «Lucent Technologies» свого часу обрала зображення енсо своїм торгівельним знаком. Слово енсо використовувалося компанією «Humanized» в назві серії своїх програмних продуктів.

Примітки

1. Дюмулен, 1994, с. 232.
2. Гарри, 2003, с. 92.
3. Дюмулен, 1994, с. 233.
4. Дюмулен, 1994, с. 232—233.
5. Дюмулен, 1994, с. 233—234.

Література

• Гаррі І. Є. Дзен-буддійський світогляд Ейхей Догена. — Москва : Видавнича фірма «Східна література» РАН, 2003. — 208 с. — ISBN 5-02-018316-4, ISBN 9785020183162.
• Дюмулен Г. Історія дзен-буддизма. Індія та Китай. — Санкт-Петербург : ОРІС, 1994. — 336 с. — ISBN 5-88436-026-6.
• Seo, Audrey Yoshiko; Addiss (1998). The Art of Twentieth-Century Zen. Stepen. Boston: Shambhala Publications. ISBN 978-1-57062-358-5.
• Seo, Audrey Yoshiko; Loori, John Daido (2009). Ensō: Zen Circles of Enlightenment. Weatherhill. ISBN 1-59030-608-2.

Посилання

• The Lucent Logo Legacy: Long Live the Big Red Donut. American Institute of Graphic Arts. 2006. Архів оригіналу за 6 вересня 2009. Процитовано 20 вересня 2009.