Еміненю
Еміненю (тур. Eminönü) — історичний район Стамбула, на кінець 2010-х входить до складу муніципального району Фатіх. Еміненю розташовується на терені, що в минулому знаходився всередині стін Константинополя. На території Еміненю розташовано багато визначних пам'яток Стамбула, включаючи південний край Галатського мосту, Блакитну мечеть, палац Топкапи, собор Ая-Софія. З півночі Еміненю омивається затокою Золотий Ріг, зі сходу — протокою Босфор, який прямує до Мармурового моря, яке є межею з півдня. Фактично, Еміненю є півостровом. Еміненю був частиною району Фатіх до 1928 року, і знову передано до його складу з 2009 року. Еміненю охоплює приблизно територію, на якій було побудовано стародавній Візантій. Назва Еміненю підкреслює його роль в історії. В перекладі з турецької, це означає «перед правосуддям» . Emin означає правосуддя, önü — перед. Назва, ймовірно, прийшла з османського судочинства і митниці в порту; Емін зазвичай був митним співробітником в Османській імперії. Через вигідне стратегічна положення затоки Золотий Ріг, яке було природним портом, півострів, а зокрема, берег Еміненю, почали освоювати ще в стародавні часи. Тут був заснований Константинополь. Еміненю відігравав важливу роль за часів володіння Константинополя венеційцями, які для власних потреб розвивали набережну і будували порти. За часів Османської імперії, Еміненю був важливим промисловим і торговим районом з палацом Топкапи в центрі. За часів індустріальної ери, місце також змінилося. У пізній період Османської імперії був перебудований Галатский міст. З появою електрики та залізничного сполучення, Вокзал Сіркеджі став грати велике значення — тут був фактично розташований Стамбульський термінал Східного експреса. З розвитком вокзалу почали з'являтися інші великі споруди — на початку XX століття були побудовані Стамбульське головне поштове відділення, а також деякі великі офісні будівлі, наприклад, Istanbul 4th Vakıf Han в якому зараз розташовується готель. У ранні роки Турецької республіки відбувається активний розвиток і оновлення району. Територію перед Нової мечеттю розчистили і відкрили велику площу, був відреставрований Єгипетський базар, територію уздовж затоки звільнили від риб'ячого ринку і побудували дорогу до мосту Ататюрка. У 1928 році Еміненю вирішили виділити в окрему територію, і вивели зі складу району Фатіх. В 1950-х роках влада міста побудували вздовж узбережжя Мармурового моря вулицю Кеннеді, що з'єднала Еміньоню з аеропортом Ататюрк. Туристичні пам'яткиУ Еміньоню розташовуються багато відомих історичних пам'яток Стамбула. Зокрема, площа Султанахмет з розташованими на ній пам'ятниками архітектури була включена до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1985 році.[1]
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia