|
Еммануель Берко
Еммануе́ль Берко́ (фр. Emmanuelle Bercot; нар. 6 листопада 1967, Париж) — французька акторка, кінорежисерка та сценаристка. БіографіяЕммануель Берко народилася 6 листопада 1967 у Парижі. Під час навчання в школі відвідувала школу танців Сержа Альцетта і театральну студію. Після школи вступилва до Паризької драматичної школи «Курси Флоран». Після цього Берко працювала під керівництвом французького актора і театрального режисера Робера Оссейна і режисера Жана-Люка Тардьє. Після провалу вступних іспитів до консерваторії вступила до французької державної кіношколи «La Fémis» на відділення режисури[1]. Берко була одружена з французьким кінорежисером і оператором Гійомом Шифманом. Народила сина Немо, який теж знімається в кіно. Кар'єраУ 1995 році Еммануель Берко дебютувала у кіно як режисерка, знявши кілька короткометражних фільмів, серед яких Правда Романес (фр. True Romanès, 1995), Канікули (фр. Les Vacances, 1997) nf Мікросхема (фр. La Puce, 1999). Стрічки високо оцінила професійна критика, а фільм Канікули у 1997 році здобув Приз журі Каннського кінофестивалю. У 1991 році Еммануель Берко почала акторську кар'єру. 1998 року знялася у «Зимових канікулах» Клода Міллера, потім — «Це починається сьогодні» (1999) Бертрана Таверньє та «Одна за усіх» (2000) Клода Лелюша. Зіграла головну роль у своєму дебютному повному метрі «Клеман» (2003) про 30-річну жінку, закохану у 13-річного хлопчика. Фільм був представлений на кінофестивалі в Каннах у 2001 році в секції «Особливий погляд». У 2005 році Берко випустила повнометражну музичну драму «Задній план» про маніакальну любов тінейджерки до популярної співачки Лорен з Еммануель Сеньє та Ізільд ле Беско у головних ролях. Вперше фільм було продемонстровано на Венеційському кінофестивалі у 2005 році, і в тому ж році стрічка завоювала приз за найкращу режисерську роботу на кінофестивалі в Салоніках. У 2009 році вона для Canal+ поставила телефільм «Мої дорогі уроки» (фр. Mes chères études), який розповідає про студентів, вимушених займатися проституцією, щоб прогодувати себе. У 2011 році Еммануель Берко знялася в ролі Сью Елен у стрічці «Паліція» та працювала в одному з сегментів у фільмі-пародії «Право на „Ліво“» (Les Infidèles) про чоловічу невірність та її варіації. У 2013 році в рамках 63-го міжнародного Берлінського кінофестивалю було представлено фільм Берко «По сигарети», у головних ролях з Катрін Деньов та син Немо Шиффманом. У 2015 році вийшла нова режисерська робота Еммануель Берко — драма про дорослішання неповнолітнього злочинця «Молода кров» (З високо піднесеною головою). Ця стрічка, головну жіночу роль у якій виконала Катрін Деньов, 13 травня 2015 року відкрила 68-й Каннський кінофестиваль[2]. Сама ж Берко отримала приз фестивалю за найкращу жіночу роль у фільмі «Мій король» (2015), розділивши його з американською акторкою Руні Мара (за фільм «Керол») [3]. Фільмографія
Визнання
Примітки
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Еммануель Берко
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
