Народилась у Лісабоні в лютому 1949 року, і виросла в рідному місті її матері Мафрі. Її батько був антифашистом, якого поплічники салазарівців заарештували ще до її народження[6]
В Лісабонському університеті вона вивчала романськуфілологію[7] У цей час вона почала публікувати вірші в тогочасних літературних додатках, таких як Juvenil do Diário de Lisboa під егідою Маріо Каштрим (Mário Castrim)[6].
Після періоду роботи викладачем середньої школи Елія Коррейя вступила в аспірантуру, досліджуючи класичний театр.
Літературна творчість
Серйозна літературна кар'єра Елії Корейї розпочалась в 1981 році з опублікування дебютного твору під назвою O Separar das Águas. Вона досить швидко здобула значний комерційний успіх та визнання з боку критиків, причому останні похвалили її за новизну письма, яка, втім, не втрачала зв'язок з найкращими літературними традиціями. Вони угледіли в творчості Корейї впливи Каміло Кастело Бранко та Емілі Бронте, а також ремінісценції з давньогрецькою драматургією[6].
Декілька її романів, включаючи O Número dos Vivos (1982) і Montedemo (1983), можна вважати творами магічного реалізму. Сама Коррейя не спростовувала це твердження, висловившись, що не варто ігнорувати важливості латиноамериканського магічного реалізму[6]
Деякі критики також відзначають, що на її більш ранні твори вплинула французька феміністська думка. Марія Тереза Орта описала твори Коррейї як "вісцеральні" та "первісні"[8].
Починаючи з 1990-х вона почала писати театральні твори. Авторка інтерпретувала давньогрецькі міфи з точки зору жіночих героїнь, таких як Антігона в Perdição, Exercício sobre Antígona, Єлена Троянська в O Rancor, Exercício sobre Helena[9].
У 2001 році з'явилася її найпопулярніша книга Lillias Fraser, події якої розгортаються між 1746 і 1762 роками на території Шотландії та Португалії, охоплюючи землетрус у Лісабоні. Книга здобула премію Португальського PEN-клуба.
Бібліографія
Художня література
1981 - O Separar das Águas
1982 - O Número dos Vivos
1983 - Монтедемо
1985 - Вілла Селесте
1987 - Сома
1988 - «Fenda Erótica»
1991 - Casa Eterna
1996 - Інсянія
2001 - Лілліас Фрейзер
2001 - Antartida de mil folhas
2002 - Apodera-te de mim
2008 - Контос
2014 - Vinte degraus e outros contos
Поезія
1986 – A Pequena Morte / Esse Eterno Canto
2012 – A Terceira Miséria
Драматургія
1991 – Perdição, Exercício sobre Antígona
1991 – Florbela
2000 – O Rancor, Exercício sobre Helena
2005 – O Segredo de Chantel
2008 – A Ilha Encantada
Твори для дітей
1988 – A Luz de Newton (сім історій про кольори)[10]
Нагороди та відзнаки
2001 Премія Португальського PEN-клубу - за Lillias Fraser[10]
2006 Премія Máxima de Literatura - за Bastardia[10]
2010 Премія Фонду Інес де Каштру (Fundação Inês de Castro) - за Adoecer[11]
2012 Премія Casino da Póvoa - за поетичну збірку A Terceira Miséria[10]
