Еліз Форест Гарлстон
Еліз Форест Форест, у шлюбі Гарлстон (8 лютого 1891—1970) — американська фотографка. Відома як перша жінка-афроамериканька фотографка Південної Кароліни.[4] Одна з перших чорношкірих фотографок у США.[4] ЖиттєписЕліз Беатріс Форест народилася в Чарльстоні, штат Південна Кароліна, 8 лютого 1891 року в сім'ї Ельвіри Мурер та Августа Фореста, який працював бухгалтером. Бабуся Елізи по батькові була «вільною людиною кольору».[4] В 1910 році Форест закінчила Інститут Евері, приватну школу для чорношкірої молоді, яка була створена в 1868 році.[5] Після закінчення школи працювала вчителькою у Південній Кароліні. На початку ХХ століття афроамериканці не мала права працювати в державних школах Чарльстона, тому Еліза Форест працювала в сільській місцевості Південної Кароліни. Однак незабаром вона втомилася від цього і повернулася до Чарльстона, де потім працювала швачкою в Union Millinery & Notion Company.[4] У 1913 році 22-річна Еліз Форест познайомилася з афроамериканським художником Едвіном Августом Гарлстоном, на 9 років старшим за неї, теж випускником Інституту Евері,[4] у Чарльстоні, штат Південна Кароліна.[4] Пізніше одружилася з ним. Не маючи власних дітей, вони виховали племінницю чоловіка, Едвіну «Гассі» Аугусту Гарлстон Вітлок, дочку Марі Ізабелли Форест та Роберта Отелло Гарлстона, які хворіли на туберкульоз.[6] Вони також вдочерили дівчинку Доріс. Кар'єраЧоловік хотів розвинути свої знання живопису і був налаштований навчатися за кордоном. По поверненню планував відкрити студію фотографії та живопису, тому закликав Елізу записатися до школи фотографії, щоб вони змогли одружитися та відкрити студію разом.[7] Восени 1919 року Еліза Форест поїхала до Нью-Йорка і вступила до школи фотографії Е. Брунеля.[7] Там вона була однією з двох афроамериканських студентів і єдиною жінкою.[8] Після закінчення Школи фотографії Е. Брунеля вступила, за заохоченням чоловіка, до Інституту Таскігі в Алабамі в 1921 році.[7] Там вона мала можливість проходити аспірантуру у C.M. Battery, який був керівником відділу фотографії.[8] Під його керівництвом Еліза Форест стала частиною художньої спільноти, яка кидала виклик расистським стереотипам щодо афроамериканців, а її роботи зображали образ «Нового негра». Незабаром пара повернулася до Чарльстона.[7] Вони одружилися 15 вересня 1920 р. Навесні 1922 року, як і було обіцяно, вони відкрили студію Harleston за адресою вулиця Калун 118 у Чарльстоні. Їх студія проіснувала з 1922 по 1932 рік.[9] Там Еліза Форест Гарлстон виготовила та продала серію портретів чорношкірих вуличних торговців Чарльстона.[10] Едвін був художником, а Еліза — фотографкою. Оскільки чоловік був портретистом, Еліза Форест часто фотографувала своїх клієнтів, а він малював з її фото персонажів своїх картин, зокрема A Colored Grand Army Man, яка виграла не одну премію.[11] Це дозволило його клієнтам заощадити багато годин болісного позування. Аарон Дуглас працював з чоловіком Елізи Форест Гарлстон над створенням набору фресок, які нині розташовані в Університеті Фіска.[12] Дві чорно-білі фотографії Елізи Форест Гарлстон були частиною міжнародної виставки 1996 року «Історія фотографок». Їх демонстрували в Нью-Йоркській публічній бібліотеці. Це була перша її робота, яка демонструвалася за межами Південної Кароліни.[4] Пізні рокиНезабаром після зустрічі зі своїм смертельно хворим батьком чоловік помер від запалення легенів у 1931 році.[11] Гарлстон закрила свою студію і протягом року одружилася зі вчителем Джоном Дж. Вілером. Вона переїхала до Балтимору, потім до Чикаго, а потім до Південної Каліфорнії, де перебувала до своєї смерті від аневризми мозку в 1970 році. За словами її племінниці, дочки Едвіни Мей Вітлок Джентрі, вона ніколи не говорила про свої стосунки з Едвіном або про свою роботу фотографки.[13] Після смерті Еліз Форест Гарлстон в 1970 році її сім'я знайшла листи її колишнього чоловіка та схованку майже двох десятків негативів зі скляних пластин, які вона зберегла.[13] Зараз багато її документів зберігаються в архіві університету Еморі.[14] Примітки
Подальше читання
|
||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
