Електрофоре́з (англ.electrophoresis, нім.Elektrophorese f) — рух дисперсних твердих частинок, рідинних крапель або газових пухирців, йонів тощо завислих в рідинному або газоподібному середовищі в електричному полі постійного струму під дією електрокінетичних сил, що виникають завдяки утворенню подвійного електричного шару на границі розділу фаз.
Як електроаналітичний метод — метод розділення великих органічних молекул (зокрема, біологічних), де використовується різниця електрофоретичних швидкостей їхнього руху в нерухомій рідкій фазі. Рідина може бути іммобілізованою за допомогою різних основ (наприклад, папір, желатин, капілярні матеріали).
Voet and Voet, Biochemistry, John Whiley & sons. 1990.[сторінка?]
Jahn, G. C., Hall, D.W., and Zam, S. G. 1986. A comparison of the life cycles of two Amblyospora (Microspora: Amblyosporidae) in the mosquitoes Culex salinarius and Culex tarsalis Coquillett. J. Florida Anti-Mosquito Assoc. 57, 24-27.
Khattak MN, Matthews RC. Genetic relatedness of Bordetella species as determined by macrorestriction digests resolved by pulsed-field gel electrophoresis. Int J Syst Bacteriol. 1993 Oct;43(4):659-64.
Barz, D.P.J., Ehrhard. P., Model and verification of electrokinetic flow and transport in a micro-electrophoresis device, Lab Chip, 2005, 5, 949—958.
Shim, J., Dutta, P., Ivory, C. F., Modeling and simulation of IEF in 2-D microgeometries, Electrophoresis, 2007, 28, 527—586.
