Екрон (Ханаан)

Стародавнє місто|категорія в Commons= Екрон івр. עֶקְרוֹן Координати 31°46′44″ пн. ш. 34°50′59″ сх. д.^H G O Країна ІзраїльІзраїль Адмінодиниця Єрусалимський округ[1]  GeoNames 293355 OSM ↑1384720 ·R (Єрусалимський округ) Екрон Екрон (Ізраїль)  Екрон у Вікісховищі

Екрон — (івр. עֶקְרוֹן) — одне з п'яти знаменитих філістимлянських міст (пентаполіс) на південному заході Ханаану.

Географія

Нині Екрон ідентифікують з Тель-Мікне[2][3]. Уперше цю теорію було висунуто у 1957–1958 роках Наве та Калаєм, що підтвердилось розкопками 1996 року[4][5].

Історія

На місці Тель-Мікне розташовувались невеликі поселення, починаючи з енеоліту й до ранньої бронзової доби. Після 400-річної перерви, упродовж якої тільки верхня частина міста була заселена, Екрон значно розширився.

Розкопки

Розкопки Тель-Мікне проводились упродовж 14 сезонів між 1981 і 1996 роками, спонсором виступив Інститут археологічних досліджень Олбрайта та Єврейський університет, керували розкопками Труде Дотан і Сеймур Ґітін[6][7][8][9][10][11][12]. Основна увага досліджень спрямовувалась на міждисциплінарні дослідження взаємодій між філістимлянами, ізраїльтянами, фінікійцями, ассирійцями та єгиптянами за часів пізньої бронзової доби II та залізної доби I і II.

Згадки у Біблії

Падіння Екрона було передбачено пророками Єремією (XXV, 20), Амосом (I, 8), Софонією (II, 4) та Захарієм (IX, 5-7).

Відповідно до Книги Царств (I Цар. VI, 16-17) Ковчег Заповіту з Екрона був відправлений до Юдеї шляхом на Вефсамісу. Екрон перебував під владою філістимлян навіть за часів Давида (I Цар. XVII, 52), Охозії (IV Цар. I, 2, 3, 6), Озії (Амос I, 8) та Йосії (Єремії XXV, 20). Відповідно до книги Макавеїв (1 Мак. X, 89), Екрон був подарований сирійським царем Олександром Валою Йонафану, брату Юди Маккавея.

Примітки

1. GEOnet Names Server — 2018.
   d:Track:Q1194038
2. Seymour Gitin and Trude Dothan (1987). The Rise and Fall of Ekron of the Philistines: Recent Excavations at an Urban Border Site. The Biblical Archaeologist. 50 (4): 197—222. doi:10.2307/3210048. JSTOR 3210048.
3. Seymour Gitin (1989). Tel Miqne-Ekron : A type-site for the inner coastal plain in the Iron Age II period. У Seymour Gitin and William Dever (ред.). Recent Excavations in Israel: Studies in Iron Age Archaeology. Eisenbrauns. с. 24. ISBN 978-0-89757-049-7.
4. S. Gitin, T. Dothan, and J. Naveh, "A Royal Dedicatory Inscription from Ekron, " Israel Exploration Journal 47 (1997): 9-16
5. Історія археології. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 жовтня 2015.
6. T. Dothan and S. Gitin, Tel Miqne (Ekron) Excavations, Spring 1981, Field INE, Iron Age 1-1, Ekron Limited Edition Series 1, 1981
7. T. Dothan and S. Gitin, Tel Miqne (Ekron) Excavations, Spring 1982, Field INE, Iron Age 1-1, ELES 2, 1982
8. B.M. Gittlen, Tel Miqne-Ekron Excavations, 1984, Field IIISE, ELES 3, 1985
9. A.E. Killebrew, Tel Miqne-Ekron Excavations, 1984, Field INE, ELES 4, 1986
10. D.B. MacKay, Tel Miqne-Ekron Excavations, 1994 Spring Season, Field IISW: The Olive Oil Industrial Zone of the Late Iron Age II, ELES 5, 1995
11. A.E. Killebrew, Tel Miqne-Ekron Excavations, 1986–1987, Field INE, Areas 5,6, 7-The Late Bronze and Iron Ages, ELES 6, 1996
12. N. Bierling, Tel Miqne-Ekron Excavations, 1995–1996, Field XNW, Areas 77, 78, 79, 89, 90, 101, 102: Iron Age I, ELES 7, 1998

Література

• Православная энциклопедия, 189655. Екрон. т. 18, стор. 239–242 (рос.)

Посилання

• Экрон // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)