Ейхвальд Едуард Іванович
Едуард (Карл Едуард) Іванович Ейхвальд (нім. Karl Eduard Eichwald; 4 (15) липня 1795, Єлгава, Курляндське намісництво (нині Латвія) — 4 (16) листопада 1876, Петербург) — російський натураліст німецького походження, член-кореспондент Петербурзької АН (1826). БіографіяУ 1814—1817 вивчав медицину і природничі науки в Берлінському університеті, потім в Парижі, побував у Лондоні, Швейцарії та Австрії. У 1819 р. повернувся до Росії, у Вільні здав іспит на ступінь доктора медицини. Був професором університетів у Дерпті (з 1821, викладав зоологію), Казані (з 1823, разом із зоологією викладав акушерство і гінекологію), Вільнюсі (з 1829) і Медико-хірургічної академії в Петербурзі (1838—1851); в 1839—1955 читав курс палеонтології в Петербурзькому гірничому інституті. Наукова діяльністьОсновні праці з систематики рослин і тварин, палеонтології, геології, мінералогії. У 1825—1826 здійснив подорож по Кавказу і Каспійському морю, а в 1829 — по Волині та Поділлю. У цій експедиції його помічником був Войцех Зборжевський. На підставі матеріалів подорожей опублікував роботи, в яких описав ряд нових видів рослин, каспійсько-кавказьку фауну (головним чином молюсків, риб і плазунів), а також навів відомості з географії відвіданих ним районів. У 1829—1831 опублікував 3-томну працю «Спеціальна зоологія», в якій дав нарис класифікації тварин із залученням даних порівняльної анатомії, фізіології і палеонтології і запропонував свою систему тваринного царства. Автор підручників з мінералогії («Ориктогнозія переважно відносно Росії …», 1844), геології («Геогнозія переважно відносно Росії», 1846) і єдиної на той час російською мовою праці з палеонтології («Палеонтологія Росії», ч. 1-2, 1854—1861). У 1860—1868 вийшла 4-томна монографія Ейхвальда з атласом «Палеонтологія Росії». Основні праці
РодинаЕдуард Ейхвальд — батько Едуарда Едуардовича Ейхвальда, російського терапевта, засновника першого у світі інституту вдосконалення лікарів.[3] Примітки
Література
Джерела
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia