Едуар Люка

Едуар Люка
фр. Édouard Lucas Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився4 квітня 1842(1842-04-04)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ам'єн[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер3 жовтня 1891(1891-10-03)[1][2][3] (49 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Париж[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
·сепсис Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьматематик, педагог, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВища нормальна школа Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьтеорія чисел, математика[4], ряд Фібоначчі[4] і Математична граd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладПаризька обсерваторія[5]
Ліцей Сент-Луї
ліцей Карла Великого Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньagrégation de mathématiquesd[6] (1864)

Франсуа Едуар Анатоль Люка (фр. François Édouard Anatole Lucas; 4 квітня 1842 – 3 жовтня 1891) був французьким математиком. Люка відомий своїми дослідженнями послідовності Фібоначчі. Пов’язані з нею Послідовності Люка і числа Люка названі іменем цього математика. Свої найважливіші роботи Едуар Люка зробив в області теорії чисел.

Біографія

Едуар Лука народився в 4 квітня 1842 р. в Ам'єні. В цьому ж містечку навчався в братській школі[7]. Навчався у Вищій Нормальній школі Парижу, куди його направив Луї Пастер. Працював в Паризькій обсерваторії до 1869 року. Згодом став професором математики.

Під час франко-пруської війни (1870) служив офіцером артилерії.

Науковий внесок

  • В 1878 році Люка дав критерій для визначення того, простим чи складеним є число Мерсенна , сьогодні відомий як Тест Люка — Лемера. Використовуючи свій метод, Люка встановив, що  — просте число. В наступні 75 років після цього, це число залишалось найбільшим відомим простим числом. Також воно допомогло знайти Люка 12-е досконале число.
  • Першим звернув увагу та описав властивості чисел, згодом названими його ім'ям — чисел Люка. Вони отримуються як певна модифікація послідовності Фібоначчі.
  • Придумав ряд цікавих задач, в тому числі задачу про укладання гарматних ядер і відому головоломку «Ханойська вежа».
Див. також: Теорема Люка

Примітки

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #1063212561 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. а б Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  4. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  5. Association des professeurs de mathématiques de l'enseignement public — 1910.
  6. Chervel A. Les agrégés de l'enseignement secondaire. Répertoire 1809-1960
  7. Edouard Lucas : Les Récréations Mathématiques de Claus de Siam. APMEP. Архів оригіналу за 22 листопада 2008. Процитовано 29 березня 2018. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |brisé le= (довідка).

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia