uk %D0%95%D0%B4%D1%83%D0%B0%D1%80%D0%B4 %D0%92%D1%96%D0%B9%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%82

Едуард Війральт
Едуард Війральт
Народження	20 березня 1898[…] ; Калитино (присілок, Ленінградська область), Царськосільский повітd, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Смерть	8 січня 1954[…] (55 років)
	Париж ; (злоякісна пухлина )
Поховання	Пер-Лашез
Країна	Російська імперія; Естонія
Навчання	Естонська академія мистецтв і Академія Колароссі
Діяльність	графік, художник, рисувальник, скульптор, художник-гравер
Вчитель	Антон Старкопф і Selmar Wernerd
Роботи в колекції	Естонський художній музей, Фінська національна галерея і Print Collectiond
	Едуард Війральт у Вікісховищі

Едуард Війральт (20 березня 1898, Санкт-Петербург, Російська імперія — 8 січня 1954, Париж, Франція) — естонський художник^[6].

Едуард Війральт народився поблизу Санкт-Петербурга у родині естонців, які працювали за наймом у російському помісті. 1909 року родина повернулася до Естонії й мешкала у Таллінні, де Едуард відвідував Талліннську школу образотворчого мистецтва й ремесла. З 1919 року Війральт продовжив навчання школі Паллас у Тарту в Антона Штаркопфа. Свої перші дереворити й ліногравюри він виконав ще у 1916 році. У 1922–1923 Війральт навчався в Дрезденській академії мистецтв під керівництвом професора Селмара Вернера і повернувся в Татру у 1923 році. У цей період він займався здебільшого ілюструванням книг.

З 1925 по 1939 Війральт мешкав у Парижі, потім деякий час провів у Естонії, а з 1946 року знову в Парижі, де й помер у віці 55 років, і був похований на цвинтарі Пер-Лашез.

Саме в Парижі Війральт створив свої найвідоміші роботи: «Пекло» (1930—1932), «Кабаре» (1931), «Проповідник» (1932), «Голови негрів» (1933) та «Клод» (1936).