Народилася в сім'ї медсестри і вчителя, росла без батька, мати багато їздила з дочками з міста в місто в пошуках роботи, вчила їх незалежності і любові до літератури.
Літературні таланти Едни (або, як вона воліла себе називати в дитинстві, «Вінсент») розкрилися в коледжі в Кемдені, штат Мен, вона почала друкуватися з 15 років. У 1912 році вірш Міллей «Renascence» зайняв четверте місце на конкурсі «Вірш року в США», що викликало скандал, адже всі вважали його вартим першого місця; переможець визнав, що отримує приз з невдоволенням, а володар другого місця віддав свою нагороду Міллей. Після цієї історії Міллей стала знаменитістю, а мецентка Керолайн Доу оплатила навчання поетки в коледжі Вассар. Закінчивши його в 1917 році, Міллей переїхала в Нью-Йорк.
У житті Едни Міллей, що не приховувала бісексуальності і прихильності до «вільного кохання» (знамениті останні рядки її сонета: «Мені це безумство чи не здається достатньою причиною, // Щоб поговорити з тобою, коли ми побачимося знову»), був ряд романів, що мали на неї великий вплив: це стосунки з критиком Едмундом Вілсоном і поетом Джорджем Діллоном, з яким вона переклала «Квіти зла»Бодлера. З 1923 року була одружена з голландцем Ейгеном Бойсевейном, який надавав їй значну підтримку в житті.
Една Міллей померла у 1950 році, у віці 58 років, упавши зі сходів у власному будинку.
Кар'єра
У Нью-Йорку Една Міллей жила в Гринвіч-Вілледж і вела вільне богемне життя. Слава її росла.
У 1923 році збірка Міллей «Harp-Weaver and other poems» отримала Пулітцерівську премію — вперше цієї нагороди за поезію була удостоєна жінка.
Міллей — майстриня сонету, балади, в формі орієнтувалася на класичні традиції; відзвуки злоби дня (місце жінки в суспільстві, наприклад) також знаходили відображення в її творчості.
На репутації Міллей негативно позначилися патріотичні вірші, написані в роки Другої світової війни; критикиня «Лос-Анджелес Таймс»Мерл Рубін зазначила, що, «здавалося, вона викликала більше нападок американських критиків своїми віршами в підтримку демократії, ніж Езра Паунд віршами на захист фашизму». Проте в 1943 році, під час війни, Міллей отримала медаль Роберта Фроста за видатний внесок у поезію.
Публікації
Знані поезії
«Renascence» (1912)
«First Fig» (1920)
«I, Being Born a Woman and Distressed»
«Euclid Alone Has Looked on Beauty Bare» (1922)
«The Ballad of the Harp-Weaver»
«The Penitent»
«Dirge without Music»
Збірки віршів
Edna St. Vincent Millay (1917). Renascence: and other poems. Harper & brothers. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 9 травня 2019. (заголовний вірш вперше надрукований з підписом E. Vincent Millay в The Lyric Year, 1912; збірка включає God's World), M. Kennerley, 1917. передрук, Books for Libraries Press, 1972.
A Few Figs From Thistles: Poems and Four Sonnets, F. Shay, 1920, 2ге [розширене] Edna St. Vincent Millay (1921). A Few Figs from Thistles: Poems and Sonnets. F. Shay. Архів оригіналу за 5 липня 2014. Процитовано 9 травня 2019.
Edna St. Vincent Millay (1921). Second April. Harper & Brothers. Архів оригіналу за 5 липня 2014. Процитовано 9 травня 2019. (вірші; включно з Spring, Ode to Silence, та The Beanstalk); передрук, Harper, 1935.
The Ballad of the Harp-Weaver, F. Shay, 1922, в передруці The Harp-Weaver, в The Harp-Weaver, and Other Poems (включає The Concert, Euclid Alone has Looked on Beauty Bare, та Sonnets from an Ungrafted Tree), Harper, 1923.
Poems, M. Secker, 1923.
(Під псефдонімом Ненсі Бойд) Distressing Dialogues, передмова Edna St. Vincent Millay, Harper, 1924.
The Buck in the Snow, and Other Poems, Harper, 1928 (включає The Buck in the Snow та On Hearing a Symphony of Beethoven).
Fatal Interview (сонети), Harper, 1931.
Wine from These Grapes (вірші; включає Epitaph for the Race of Man та In the Grave No Flower), Harper, 1934.
Conversation at Midnight (епічна поема), Harper, 1937.
Huntsman, What Quarry? (вірші), Harper, 1939.
There Are No Islands, Any More: Lines Written in Passion and in Deep Concern for England, France, and My Own Country, Harper, 1940.
Make Bright the Arrows: 1940 Notebook (вірші), Harper, 1940.
Collected Sonnets of Edna St. Vincent Millay, Harper & Brothers, 1941.
The Murder of Lidice (poem), Harper, 1942.
Second April [and] The Buck in the Snow, передмова William Rose Benét, Harper, 1950.
Mine the Harvest, A Collection of New Poems, в редакції сестри, Норми Міллей, посмертно опубліковано у Harper & Brothers, 1954 (ця збірка включає твори, над якими Міллей працювала перед смертю).
Love is Not All, Engeler Urs Editor, 2008.
П'єси
(також режисерка) Aria da capo (одноактна віршована п'єса; вперше ставилась у Гринвіч-Вілледж 5 грудня 1919), M. Kennerley, 1921.
The Lamp and the Bell (п'єса на п'ять актів, перша постановка 18 червня 1921), F. Shay, 1921.
Two Slatterns and a King: A Moral Interlude (п'єса), Stewart Kidd, 1921.
Three Plays (містить Two Slatterns and a King, Aria da capo, та The Lamp and the Bell), Harper, 1926.
(Авторка лібрето) The King's Henchman (триактна п'єса; fвперше ставилась у Нью-Йорку 17 лютого 1927), Harper, 1927.
The Princess Marries the Page (one-act play), Harper, 1932.
Selected Poetry of Edna St. Vincent Millay — Біографія та 18 поезій (Ashes of Life, The Betrothal, Departure, Dirge, Ebb, Feast, First Fig, [Four Sonnets 1922], Grown Up, Humoresque, Lament, The Penitent, Recuerdo, Second Fig, Sonnets 1923, Sonnets from an Ungrafted Tree, Sorrow, Spring)
.svg){kind=small}
