Евфуїзм

Евфуї́зм (дав.-гр. ευϕυηςвисокий, обдарований) — пишномовний літературний стиль, перенавантажений риторичними фігурами, тропами, метафорами. Склався в англійській бароковій літературі наприкінці 16 сторіччя.[1] Назва терміна походить від Евфуеса — героя романів англійського письменника Дж. Лілі.

Існували аналогічні напрямки і в літературі Франції — прецинозна література, Іспанії — культизм, Італії — маринизм. В українській літературі тенденція велемовної бундючності найбільш проявилась у добу більшовицького режиму:

Хто ж те сонце? То улюблений і рідний Сталін,

батько всіх народів (П. Тичина)

Примітки

  1. Велика радянська енциклопедія. Архів оригіналу за 21 червня 2011. Процитовано 28 квітня 2009.

Посилання

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia