Ева Тардош

Ева Тардош
Народилася	1 жовтня 1957(1957-10-01)  (67 років) Будапешт, Угорська Народна Республіка[1]
Країна	Угорщина[1]   США
Діяльність	математикиня, дослідниця у галузі інформатики, викладачка університету
Alma mater	Будапештський університет (1981)
Галузь	математика[2]  і алгоритм[2]
Заклад	Корнелльський університет[3]
Науковий ступінь	доктор філософії
Науковий керівник	Андраш Франк^d
Аспіранти, докторанти	Tim Roughgarden^d  Georgios Piliouras^d  Bruce Edward Hoppe^d[4]  Wee-Liang Heng^d[4]  Kevin Wayne^d[4]  Aaron Archer^d[4]  Martin Pál^d[4]  Lisa Karen Fleischer^d[4]  Мелконян Вардгес^d[4]  Tom Wexler^d[4]  Georgios Piliouras^d[4]  Renato Paes Leme^d[4]  Thanh Nguyen^d[4]  Zoya Svitkina^d[4]  Vasilis Syrgkanis^d[4]  Pooya Jalaly Khalilabadi^d[4]  Ara Hayrapetyan^d[4]
Членство	Національна академія наук США[5]  Угорська академія наук  Американська академія мистецтв і наук  Національна інженерна академія США  Association for Computing Machinery[6]  Товариство з промислової та прикладної математики[7]  Американське математичне товариство[8][9]  Австрійська академія наук[10]
Брати, сестри	Gábor Tardos^d
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма (1999) премія Геделя (2012) Президентська нагорода для молодих науковців^d премія Фалкерсона (1988) The George B. Dantzig Prize^d (2006) Van Wijngaarden Award^d (2011) Дійсний член ACM^d (1998) член Товариства промислової та прикладної математики^d (2009) Sofia Kovalevsky Lecture^d (2018) медаль Джона фон Неймана (2019) Packard Fellowship for Science and Engineering^d (1990) член Американського математичного товариства^d (2013) медаль Брауера (2023) Q126728033? (2 грудня 2022)
Особ. сторінка	cs.cornell.edu/~eva/
Ева Тардош у Вікісховищі

Ева Тардош (угор. Tardos Éva) — угорсько-американська математикиня. Професорка Корнелльського університету, завідувачка кафедри інформатики[11], членкиня Національної академії наук США (2013)[12] та Американського філософського товариства (2020[13]). Написала більше 150 наукових статей[14], довела до захисту більше дюжини аспірантів[15] і на 2016 рік мала індекс Гірша рівний 58[16]. Її найцитованіші роботи присвячені загальному проєктуванню алгоритмів[17] (перекладений на багато мов підручник), розв'язкам задач максимізації поширення впливу в соціальній мережі[18] та оціненню того, як впливає на роботу мережі егоїстична маршрутизація[19].

У Будапештському університеті імені Лоранда Етвеша захистила 1981 року диплом математика та 1984 року кандидатську дисертацію. Її керівником став Андраш Франк^[en], у співпраці з яким розробила метод перетворення деяких поліноміальних алгоритмів у строго поліноміальні[20]. Подальша кар'єра зробила істотний внесок в аналіз алгоритмів, задачі комбінаторної оптимізації, алгоритмічну^[en] теорію ігор і відзначена низкою премій і грантів. Найзначнішими з них можна назвати премію Фалкерсона (1988), премію Дж. Данціга (2006)[21], премію А. ван Вейнгаардена^[ru] (2011), премію Геделя (2012)[22], премію EATCS^[en] (2017)[23], медаль Джона фон Неймана (2019)[24]. Почесний член («фелло») Асоціації обчислювальних машин (1998) та Американського математичного товариства (2013).

Габор Тардош^[en], молодший брат Еви, і Девід Шмойс^[en], її чоловік, — також математики, які працюють у дуже близьких до неї галузях.

Примітки

1. Catalog of the German National Library
   d:Track:Q23833686
2. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
3. https://www.orie.cornell.edu/faculty-directory/eva-tardos
4. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
5. www.nasonline.org
   d:Track:Q107213150
6. https://awards.acm.org/fellows/award-recipients
7. https://www.siam.org/prizes-recognition/fellows-program/all-siam-fellows
8. http://www.ams.org/fellows_by_year.cgi?year=2013
9. http://www.ams.org/news?news_id=1680
10. https://www.ots.at/presseaussendung/OTS_20240415_OTS0023/oeaw-waehlt-34-neue-mitglieder
11. Éva Tardos Named New Chair of Computer Science. Архів оригіналу за 11 вересня 2020. Процитовано 26 серпня 2020.
12. National Academy of Sciences Members and Foreign Associates Elected [Архівовано 2013-05-27 у Wayback Machine.], National Academy of Sciences, April 30, 2013.
13. The American Philosophical Society Welcomes New Members for 2020. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 8 травня 2020.
14. Éva Tardos [Архівовано 2016-07-24 у Wayback Machine.] на DBLP.
15. Éva Tardos [Архівовано 2016-03-03 у Wayback Machine.] на Mathematics Genealogy Project.
16. Eva Tardos [Архівовано 2016-09-28 у Wayback Machine.] на Google Scholar.
17. J. Kleinberg, E. Tardos, Algorithm design. Addison-Wesley 2006, ISBN 978-0-321-37291-8, pp. I—XXIII, 1-838.
18. David Kempe, Jon M. Kleinberg, Éva Tardos: Maximizing the Spread of Influence through a Social Network. Theory of Computing 11: 105—147 (2015).
19. Tim Roughgarden, Éva Tardos: How bad is selfish routing? J. ACM 49(2): 236—259 (2002).
20. András Frank, Éva Tardos, «An application of simultaneous diophantine approximation in combinatorial optimization», Combinatorica, 7 (1), 1987. Стр. 49-65.
21. SIAM: The George B. Dantzig Prize. 30 листопада 2012. Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 15 липня 2013.
22. ACM SIGACT Presents Gödel Prize for Research that Illuminated Effects of Selfish Internet Use. ACM SIGACT. 16 травня 2012. Архів оригіналу за 18 липня 2013. Процитовано 15 липня 2013.
23. Eva Tardos receives EATCS computer science award. Cornell Chronicle. 7 лютого 2017. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 7 листопада 2019.
24. 2019 - Eva Tardos. IEEE Advancing Technology for Humanity. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 7 листопада 2019.