Ебергард фон Маккензен
Еберхард фон Макензен (нім. Eberhard von Mackensen; нар. 24 вересня 1889, Бромберг — пом. 19 травня 1969, Норторф) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник (1943) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям (1942). БіографіяСин генерал-фельдмаршала Августа фон Маккензена, молодший брат дипломата Ганса Георга фон Маккензена. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. До 1939 року був начальником залізничного управління Генштабу сухопутних військ. З 1 травня 1939 року — начальник штабу 5-ї групи військ у Відні. З 1 вересня 1939 року — начальник штабу 14-ї, з 13 жовтня — 12-ї армії. Учасник Польської, Французької і Балканської кампаній. З 15 лютого 1941 року — командир 3-го армійського корпусу. Учасник Німецько-радянської війни. 20 січня 1942 року взяв Ростов-на-Дону. З 5 листопада 1943 року — командувач 14-ю армією в Італії, керував її діями у бою під Анціо. 4 червня 1944 року знятий з посади і більше не отримав призначень. Після війни заарештований союзниками. 30 листопада 1945 року засуджений Англійським військовим трибуналом до страти. 4 липня 1947 року вирок замінили на довічне позбавлення волі, а потім знизили до 25 років. В жовтні 1952 року звільнений. Нагороди
Військова кар'єра
Див. такожЛітература
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Ебергард фон Маккензен
Generaloberst Eberhard von Mackensen(англ.)
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia