Дімітріс Мітропулос

Дімітріс Мітропулос
грец. Δημήτρης Μητρόπουλος
Основна інформація
Дата народження18 лютого (1 березня) 1896[1][2][3]
Місце народженняАфіни, Греція[4]
Дата смерті2 листопада 1960(1960-11-02)[1][2][…] (64 роки)
Місце смертіМілан, Італія[4]
Причина смертіінфаркт міокарда
ПохованняПерше афінське кладовище
Громадянство США
 Греція
Професіїдиригент, піаніст, композитор
ОсвітаКоролівська консерваторія в Брюсселі, Афінська консерваторія[5] і Школа Варвакіос
ВчителіArmand Marsickd і Paul Gilsond
Відомі учніClaudio Scimoned
Інструментифортепіано і орган[d]
Жанриакадемічна музика
ЧленствоPanhellenic Musician Uniond і Friends of Music Societyd
ЗакладBerlin State Operad, Minnesota Orchestrad і Нью-Йоркський філармонічний оркестр
Автограф
CMNS: Файли у Вікісховищі

Дімітріс Мітропулос (грец. Δημήτρης Μητρόπουλος, 1 березня 1896, Афіни — 2 жовтня 1960, Мілан) — грецький диригент, піаніст, композитор, педагог.

Біографія

Займався з композиції і фортепіано в консерваторіях Афін, Брюсселя, Берліна (в Берлінської консерваторії — у фортепіанному класі Ф. Бузоні). З 1930 року професор Афінської консерваторії з класу композиції.

У 1937 емігрував до США. 1949 — диригент С, в період 1950—1958 — головний диригент Нью-Йоркського філармонічного оркестру, в 1954-58 — театру Метрополітен-опера.

Виступав на Флорентійському, Зальцьбургському фестивалях, в Мілані (Ла Скала), Відні (Державна опера) та інших містах. 1934 року гастролював в СРСР. В оперному репертуарі Мітропулоса були твори В. А. Моцарта, Дж. Верді, Дж. Пуччіні, М. Равеля, Д. Мійо, опери «Євгеній Онєгін» Чайковського, Мусоргського «Борис Годунов».

Сам Мітропулос — автор опери «Сестра Беатриса» (1920), музики до спектаклів, симфоній та інших творів.

Мітропулос ніколи не був одружений. Він був «тихо відомий як гомосексуал» і «не відчував ніякої потреби в косметичному одруженні».[6] Серед його зв'язків можна відмітити Леонарда Бернштайна (Leonard Bernstein).[7]

Примітки

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119293943 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ https://www.eens.org/EENS_congresses/2014/charkiolakis_alexandros.pdf
  6. ↑ Horowitz, Joseph (2005), Classical Music In America: A History Of Its Rise And Fall, W. W. Norton & Company, с. 323, ISBN 0393057178
  7. ↑ Lebrecht, Norman (2001), The Maestro Myth: Great Conductors in Pursuit of Power, Citadel Press, с. 259, ISBN 0806520884

Джерела